Ответ:

контури якої мають більш-менш еліпсоподібну форму. Яскравість такої галактики плавно зменшується від центра до периферії. Еліптичні галактики позначають латинською літерою E, після чого ставлять число (n = 0—7), яке характеризує міру стиснення видимої проєкції галактики на площину спостереження (а не реальну форму галактики, яку може бути важко встановити).

Карликова еліптична галактика Мессьє 32 (NGC 221)

Число n визначають зі співвідношення n = 10 (a–b) / a, де a і b — велика і мала піввісь зображення, що спостерігається. Для круглого зображення n = 0. Зображення зі стисненням n > 7 не спостерігали[1]. Стиснення еліптичних галактик свідчить про те, що вони обертаються.

Середній спектральний клас еліптичних галактик — G4. Основне населення — зорі пізніх спектральних класів. Більшість еліптичних галактик практично не мають у своєму складі міжзоряного газу, тому зореутворення там майже не відбувається. Населення цих галактик — старі зорі, подібні до Сонця або менш масивні[1].

Частка еліптичних галактик у загальній кількості становить ~25 %. За розмірами ці галактики дуже різноманітні — серед них трапляються як велетенські з масою 1013 мас Сонця, так і карликові — 105 мас Сонця[1].