Хвойні рослини мають два типи листків — голчасті (со­сна, ялина, ялиця, модрина) і лускаті (кипарис, яловець, туя). Вони, як правило, не скидають листя на зиму. З цим пов’язані особливості анатомічної будови хвої. Узимку рослини потерпають від нестачі во­логи, тому що корені при низькій температурі втрачають поглинаючу здатність. Однак транспірація в зимових умовах не припиняється. Голчаста форма хвої є пристосуванням до зниження транспірації за рахунок зменшення поверхні, що випаровує. Хвоя вкрита епідермою, клітини якої витягнуті уздовж листка і мають сильно потовщені стін­ки. Зверху розташовується товстий шар кутикули, а потім — восковий наліт. Продихи занурені в заглибини, замикаючі клітини знаходяться нижче рівня клітин шкірки. Над заглибинами з продихами нависа­ють вирости кутикули. Під епідермою розташовані один або кілька шарів товстостінних здерев’янілих мертвих клітин. Це — гіподерма, або підшкірка. Вона переривається тільки під продихами і разом із по­товщеною епідермою служить захистом від зимового випаровування і низьких температур. Крім того, гіподерма виконує механічну функцію. Мезофіл у хвої недиференційований, часто складчастий, що трохи компенсує малу поверхню голчастих листків. У мезофілі знаходятьсясмоляні ходи. Вони вистелені одношаровим епітелієм, який виробляє живицю, і оточені шаром товстостінних нездерев’янілих механічних клітин. Кількість смоляних ходів у різних голонасінних у хвої неоднако­ва: у сосни звичайної їх багато, у сосни європейської — 2—3, у ялини — одиниці, у кедра їх немає взагалі.У центрі хвої знаходиться безбарвна область, яку оточує одношаро­ва ендодерма. Вона може мати пояски Каспарі або диференціюватися шляхом потовщення й здерев’яніння клітинних стінок. Іноді в ендо­дермі накопичуються крохмальні зерна. За ендодермою розміщується тканина, яку називають трансфузійною. Вона складається з двох типів паренхімних клітин. Одні клітини — мертві, з тонкими здерев’янілими стінками й облямованими порами — служать для проведення води і мі­неральних речовин із трахеїд у клітини мезофілу. Інші клітини — живі, тонкостінні, часто містять крохмальні зерна — транспортують асиміляти з мезофілу у флоему. У центрі хвої серед трансфузійної тканини знаходиться тяж склеренхіми, по обидва боки якого розташовуються два провідних пучки колатерального типу. Як уже зазначалося, ксилема в пучках представлена трахеїдами, а у флоеми відсутні клітини-супутниці. Склеренхіма в центрі хвої разом із розташованою на периферії гіподермою надає листю хвойних міцності.Луски хвойних рослин за анатомічною будовою подібні до голчастої хвої. У них є товстостінна епідерма з кутикулою, під нею гіподерма. Продихів у шкірочці мало. Мезофіл однорідний, але не завжди склад­частий. Ендодерма часто не виявляється. Щодо провідних пучків, то їх у центрі лусок так само, як і голчастих листків, може знаходитися два або один.