Відповідь:

Залежно від умов життя і стану організму виникають, чергуючись, ті чи інші акти поведінки, розмноження, захисту, акти, пов’язані з живленням, тощо. В індивідуальному пристосуванні тварин до умов життя інстинкти здаються осмисленими діями, проте якщо порушити якийсь ланцюг в інстинктивній дії, тварини все одно продовжують здійснювати наступні акти в ланцюзі інстинктивної дії, хоча успіху ця дія не забезпечує. Так, квочка продовжуватиме сидіти на кладці, навіть якщо забрати з-під неї яйця, а бджола, почавши заліплювати наповнені медом щільники, продовжуватиме це робити й тоді, коли випустити зі стільників мед. Отже, інстинктивні дії — це неусвідомлювані, механічні дії.

Слід зазначити, що такі форми поведінки є адекватними тільки за постійних або повільно мінливих умов. Якщо умови існування змінюються, ця форма пристосування з допомогою вроджених програм поведінки виявляється дуже неощадливою, а часто навіть неадекватною. Основним недоліком такої форми поведінки є недостатня пластичність цих програм.

Однак у процесі еволюції сам тип пристосування тварин до навколишнього середовища радикально змінюється: уроджені програми поведінки, які посідають провідне місце в комах і нижчих хребетних, відступають на вищих етапах еволюції на другий план, і у хребетних, особливо у ссавців, поведінка відбувається вже зовсім за іншим принципом. Значну роль у них починають відігравати умовні рефлекси і научання.

Пояснення: