1) f: закріплення рослини в грунті, слугує для грунтового живлення - поглинання води та мінеральних речовин і транспортування їх до надземної частини рослини; захищають верхній шар грунту від руйнування.
2) Види коренів: головний (росте із корінця зародка); бічні (ростуть від головного та додаткових); додаткові (ростуть від стебла).
3) Типи коренів: стрижнева (у Дводольних рослин), наприклад: морква, буряк та ін; мичкувата (у Однодольних), наприклад: пшениця, рис.
4) На формування кореневої системи впливають зовнішні чинники - умови для життєдіяльності рослини.
5) Людина безпосередньо може впливати на формування кореневої системи: основними методами формування КС є підгортання (а) та пікірування (б).
а) Якщо під час висаджування розсади овочевих і декоративних рослин у відкритий ґрунт у паростка відщипнути кінчик головного кореня, то галуження кореневої системи посилюється за рахунок утворення та розростання бічних коренів.
б) Отже, у садівництві, квітникарстві та овочівництві завдяки підгортанню чи пікіруванню формують потужну кореневу систему, більшість коренів якої перебуває у верхньому найродючішому шарі ґрунту. Тому рослини отримують більше поживних речовин і розвиваються краще.
Знання особливостей будови та розвитку кореневих систем людина використовує також для боротьби з руйнуванням ґрунтів та закріплення пісків чи ярів. Для цього висаджують рослини з потужними кореневими системами (акацію білу, сосну звичайну, гледичію, терен, шипшину, глід та інші). Береги водойм для закріплення засаджують переважно вільхою, вербою, калиною, тополею.

Все :)