Лобо був знаменитий своєю сміливістю, спритністю, хитрістю, спритністю і невловимістю.

Будучи мисливцем, Ернст Томпсон Сетон приїхав в глушину штату Нью-Мексико в кінці минулого століття, найнятий для того, щоб відстрелити диких вовків. Те, що намічалося як робота на два тижні, перетворилося на дуель між мисливцем і вовком на прізвисько Лобо.

ЛОБО : Вовк, який змінив Америку

Мисливцеві вдалося застрелити вірну подругу Лобо - Бланку. Але Лобо був їй вірний, і сам йшов в капкани. Знесиливши від безплідних пошуків і туги, Лобо здався на милість людини.

"Тільки на наступний день під вечір я нарешті добрався до зазначеного місця і, під'їхавши ближче, побачив, що якась велика сіра тінь піднялася з землі, марно намагаючись втекти. Переді мною стояв Лобо, гроза Куррумпо. Капкани міцно тримали його. Бідний старий герой! Він не переставав шукати свою кохану і, коли знайшов слід, прокладений її тілом, нерозважливо кинувся цим слідом і потрапив у пастку. Чотири залізних Лещата тримали чотири його лапи.

Він лежав зовсім безпорадний, а навколо безліч слідів вказували, що худоба збирався тут, щоб поглумитися над полеглим деспотом, не наважуючись, проте, наблизитися до нього. "

Е. Сетон-Томпсон "Розповіді про тварин". "Лобо".

Мисливець не вбиває вовка і привозить до себе додому. Але Лобо помирає від туги -- у нього відняли подругу, свободу і навіть зграя кинула його.