Є відомості, що Старий Завіт знали ще в II-мутисячолітті до нашої ери. Безліч релігій вийшло з цього священноготексту, і кожна людина просто зобов'язаний знати його.

Всі основні релігії світу підтримують моральний кодекс, який містить усебе заборони проти вбивства, крадіжки і брехні. Або саме так уявляєсобі це товариство 19-го і 20-го століть. Свідоцтва, наведені в цьомурефераті показують, що цю думку - по суті, марнославство, яке не маєстосунку до власне релігійним засадам. Зокрема, правила противбивства, крадіжки і брехні, покладені на Десятьма Заповідями булипризначені, щоб застосовуватися тільки в межах певної групи, длятого, щоб надати цій групі можливість успішно конкурувати зіншими товариствами. Крім того, ця "внутрішньогрупових" етикафункціонувала, і історично, і за своєю суттю, як джерело ворожихвідносин між групами, активно пропагуючи вбивство, крадіжку і брехняяк засобу змагання (протиборства).Христос - ідеальний і бездоганний, тому погані послідовники Христа всьоголише прикре виключення, що переважна частина християн - люди, якиммає наслідувати все людство. Щоб зрозуміти, як можливо поєднати вірув доброго бога з аморальною поведінкою його послідовників, звернемося довитоків християнського вчення.Своїх учнів - апостолів, він направляв по селах і містах длярозповсюдження свого вчення. Однак грошей на їх прожиток він їм недавав, та й сам годувати їх не збирався. Заспокоюючи їх, він говорив, що їхбуде годувати народ, причому якщо хто-небудь їх не прийме і не нагодує, тоцих людей чекає жорстоке покарання. А ось буквально: "... хто не прийме васі ваших слів не послухає, то, виходячи з дому чи з міста того,обтруси порох із ніг своїх "Не видно було проявів милосердної любові і до інших своїх одноплемінників іодновірців - фарисеїв, які дотримувалися чистоту релігії його предків, --іудаїзму. У розмові з ними Христос виголошував такі слова: "О змії,породження вб'є! Так впаде на вас уся праведна кров! Впаде на вашіголови гнів Отця мого! Горіти вам в пеклі вогненної, і буде там плач іскрегіт зубів? "

Але ж, саме іудаїзм склав ядро Християнства. До цих пір багато хтовважають вчення Христа всього лише черговий сектою іудаїзму, що одержаладемографічне перевага тільки завдяки спрощенню та популяризаціїнавчання.

Але, якщо ще можна зрозуміти, чому Христос не любив тих, хто за ним неповівся, то аж ніяк не вкладається в поняття "добрий бог" його жорстокеставлення до рабів, причому навіть до тих, хто в нього вірив. Так, одного разу вінперераховував різні форми покарання, які чекають на рабів, що виявляютьнеслухняності: один буде просто розсічений, інший "буде тяжко", третій

"біт буде менше" (Лук.12, 46-48). Який же він після цього захисникпригноблених і знедолених! Більшовики явно переоцінювали його гуманність,коли говорили, що на ранніх етапах християнство було релігією рабів.

(Хоча за фактом - так воно і було, але це вже в силу інших особливостейхристиянства + низького ступеня освіченості рабів).

Судячи з Євангелій, Христос дозволяв собі часом вчинки аморальніне тільки з точки зору обивателя, але і з точки зору віруючого. Прикладомтому може служити його поведінка в храмі - святині всіх іудеїв. Будучи занародженням та вірі юдеєм (хоч і народився він від "святого духа", але його матибула істинною юдейкою), Ієшуа Машиаха (справжнє ім'я того, кого називають

Христом) чудово знав, що в храмі завжди торгували і сиділи міняйлиобмінювалися світські гроші на Сікела - храмові гроші (це назваотримала національна грошова одиниця Ізраїлю - шекель).

Тільки на Сікела можна було придбати жертовних тварин і птахів. Крім того,обмін грошей був останнім актом очищення і першим актом релігійноготаїнства.

Розповідаючи все це про християнство я ні в якому разі не збираюсявигороджувати юдеїв і їх Старий Завіт. Адже багато що в Новий Завіт перейшло з

Старого.Не будеш мститися, і не будеш ненавидіти синів твого народу, любити ближнього свого яксамого себе.Але, все-таки, є і кардинальні відмінності. У рамках старозавітній моралінемає чіткого заборони на «Смертний гріх» - обман. Лож заборонена лише задачі показань свідків.Старий Завіт залишає набагато більше свободи для своїхпослідовників, дозволяючи їм захищатися, не займатися аскетичнимисамокатування під час хвороб, обговорювати святе письмо і битисязі своїми ворогами без лицемірною «любові».

Новий Заповіт більше підходить для людей слабких, або що знаходяться в положенніслабких.