1. Травми, при яких не порушується цілість шкірних покривів і слизових оболонок називаються закритими травмами.
2. Травми, що супроводжуються порушенням шкіри та слизових оболонок, називаються відкритими травмами.
3. Відкриті ушкодження, при яких порушується цілість шкіри, слизових оболонок глибше розташованих тканин і внутрішніх органів називається раною.
4. В залежності від глибини ушкодження шкіри та слизових оболонок, рани називаються подрібними, глибокими тощо.
5. Рани, при яких ушкоджується шкіра, кістки, нерви, судини, внутрішні органи, називаються комплексними.
6. Гостра інфекційна хвороба, яка викликається анаеробними мікроорганізмами, проявляється тонічними і тетанічними судомами скелетних м’язів і може бути причиною летального наслідку в результаті асфіксії називається правилом Тетанусу.
7. Травма, що виникає внаслідок руху в суглобі, що перевищує його фізіологічний об’єм або в невластивому суглобу напрямі називається розтягуванням суглобів.
8. Закриті підшкірні ушкодження тканин, що виникають внаслідок удару тупим предметом, при падінні, поштовху і супроводжується розривами дрібних кровоносних судин, нервових закінчень, називається контузією.
9. Травма, при якій одна із кісток виходить із суглоба, іноді розвиваючи суглобову сумку, що виникає внаслідок великого раптового навантаження на суглоб і зв’язковий апарат при попаданні або різкому русі називається вивихом.
10. Порушення цілості кісток називається переломом.
11. Швидке створення нерухомості кісток в ділянці перелому, яке зменшує біль і є головним в попередженні розвитку шоку називається іммобілізацією.