Ця вулиця, мов камінь-дорожка, впевнено веде нас до воріт знань і відкриттів — до школи. Старі дерева, вкриті листям, обіймають її з обох боків, неначе сторожі мудрості, які тихо шепочуть свої таємниці вітру. Під їхніми гілками ми крокуємо з напруженою очікуваністю, мов сторожі майбутнього. Стежка сповнена шепітного гомону дітських голосів і сміху, що лине з віддалених дворів, нагадуючи про невтомний рух життя.На кожному кроці відчувається запах свіжої фарби та осіннього вологого асфальту, що підкреслює неперевершену красу цього шляху. Мандрівка вулицею переносить нас у світ світла та сподівань, у світ, де кожен куток приховує свою історію і обіцяє неймовірні відкриття. Зелені кленові гілки тягнуться до сонця, неначе маленькі діти до материнського обійму, розповідаючи про цілющу силу природи та вічний рух часу.