Ответ:

У лісі, де красувалася старовинна кленова алея, жила весела компанія дітей. Кожного літа вони проводили час серед величних дерев, граючи в різні ігри та досліджуючи навколишній світ. Одного теплого дня, коли сонце високо на небі, діти вирішили здійснити подорож глибше в ліс, аж до його найгустіших закутків.

Пройшовши кілька годин, вони вже майже збиралися повертатися додому, коли раптом почули дивний звук. Щось схоже на чарівний спів заспокоювальної мелодії наповнило повітря. Це було таке прекрасне звучання, яке діти ніколи раніше не чули.

Потягнуті цією таємничою музикою, вони попрямували до джерела звуку, і що вони побачили, зачарувало їх. Сидячи на вершині величезного клену, зберігаючи весь теплий блакитний колір неба, був синій птах, чий пісні заворожували всіх, хто чув їх.

Діти зачаровано спостерігали за птахом, не вірячи власним очам. Сині пера птаха блищали на сонці, створюючи віддзеркалення, які нагадували маленькі кришталеві камені. Вони слухали кожен ноту пісні, що виходила з дзьоба птаха, як магнітно притягували їхні серця.

Потім, так само несподівано, як і з'явився, птах зник. Але діти не змогли забути цю зустріч. Їхня душа була наповнена неповторною красою, яку вони бачили і чули. І хоча синій птах може бути таємницею, їхня спільна пригода стала для них незабутнім спогадом, який переживав ще довго після повернення до їхніх звичайних занять.

Объяснение: