У сонеті 19 Джон Донн використовує принцип метафори для порівняння кохання з подорожжю.

Ось деякі ключові моменти:

Перший куплет: Поет описує кохану як "компас", який веде його "на північ", "на південь", "на схід" і "на захід". Це метафора, яка показує, що кохана направляє його життя.

Другий куплет: Поет порівнює кохання з "картою", яка веде його "через небезпечні моря". Це метафора, яка показує, що кохання допомагає йому подолати труднощі.

Третій куплет: Поет описує кохану як "зорю", яка веде його "до нового дня". Це метафора, яка показує, що кохання дає йому надію та натхнення.

Четвертий куплет: Поет робить висновок, що кохання - це "все", що йому потрібно. Це метафора, яка показує, що кохання є найважливішою цінністю в його житті.

Використання метафори дозволяє Донну зробити свою поезію більш образною та емоційною. Він не просто описує кохання, він створює картини, які допомагають читачеві відчути його силу та красу.

Крім метафори, Донн також використовує інші літературні прийоми, такі як:

Алітерація: Повторення однакових звуків на початку слів ("love's light", "love's mysteries").

Асонанс: Повторення однакових звуків у середині слів ("love's mysteries", "love's light").

Оксюморон: Поєднання протилежних за значенням слів ("love's mysteries").

Ці прийоми роблять вірш більш музичним та запам'ятовується.

Загалом, Джон Донн використовує у сонеті 19 багатий арсенал літературних прийомів, щоб створити глибокий та емоційний портрет кохання.