Саме людина є причиною власних побоювань iз приводу
природи, як будинок, що дає ïжу, тепло й iншi умови для його
нормального життя. Людська дiяльнiсть є досить агресивною й
активно руйнуючою (перетворюючоï) силою на нашiй планетi. Людина iз
самого початку свого розвитку почувала себе хазяïном усього, що
його оточує. Але, як говорить прислiв'я: “Не рубай сук, на
якому сидиш”. Одне невiрне рiшення й, можливо, знадобляться
десятки, а те й сотнi рокiв на виправлення фатальноï помилки.
Природний баланс досить тендiтний. Якщо серйозно не задуматися про свою
дiяльнiсть, то ця сама дiяльнiсть неодмiнно почне душити саме людство.
Це ядуха вже почалася в якiмсь ступенi i якщо його не зупинити, то воно
моментально почне розвиватися з неимоверно швидкою швидкiстю .
Однак першi кроки назустрiч природi вже робляться, природу починають
поважати, доглядати за нею й пiдтримувати в нiй елементарний порядок.
Хоча й надходять всi новi й новi забруднення, величезне число
усувається, але це мало. Забруднення потрiбно не усувати, а
запобiгати
Потрiбно всесвiтнє об'єднання, довга, злагоджена й
цiлеспрямована дiяльнiсть рушiйних i виробляючих сил планети
Але, спочатку, для того, щоб боротися проти впливу людини на навколишню
природу необхiдно з'ясувати вплив людськоï дiяльностi на окремi
роздiли природи.