Ответ:

< Пред   СОДЕРЖАНИЕ   След >

Створення таблиць за допомогою Microsoft Access

Одним з основних елементів СУБД Access, як і взагалі будь-якої СУБД, є таблиця. Саме в таблицях БД зберігають всю свою інформацію, і робота з новою БД починається зі створення таблиць.[54]

Говорячи мовою СУБД, кожний рядок таблиці включає дані про один об'єкт (клієнтів, автомобілі). Так рядок містить довідкові дані, а стовпці таблиці містять різні характеристики цих об'єктів - атрибути (наприклад, найменування товарів, адреси клієнтів, марки й ціни автомобілів). Рядки таблиці називаються записами; всі записи мають однакову структуру - вони складаються з полів, у яких зберігаються атрибути об'єкта. Кожне поле запису містить одну характеристику об'єкта й має чітко визначений тип даних (наприклад, текстовий рядок, число, дата), що визначає тип інформації, що зберігається в полі. Всі записи мають ті самі поля, тільки в них містяться різні значення атрибутів.

Робота з таблицями складається з трьох основних етапів:

1) Створення таблиць (опис структури);

2) Встановлення зв'язку між ними;

3) Робота з даними в таблицях: уведення, перегляд, зміна, пошук і т.п.

В Access використовуються три способи створення таблиць:

- шляхом введення даних;

- за допомогою Конструктора таблиц;

- за допомогою Мастера создания таблиц.

В даній роботі, при створенні таблиць був використаний режим «Конструктора». З цієї причини створення таблиць в інших режимах опустимо. Режим «Конструктора» найбільше часто застосовується користувачами і може також знадобитися для перегляду або зміни структури таблиці. За допомогою конструктора можна формувати таблиці будь-якої складності, з полями будь-якого типу (рис. 3.7).

Вікно нової таблиці в режимі Конструктора

Рисунок 3.7 - Вікно нової таблиці в режимі Конструктора.

Створення таблиці в режимі Конструктора здійснюється в кілька етапів:

1. Завдання імен полів (стовпців) створюваної таблиці.

2. Визначення типу даних для кожного поля таблиці.

3. Завдання (при необхідності) додаткових властивостей кожного поля, або використання значень властивостей, установлених за замовчуванням.

4. Завдання ключових полів.

5. Збереження таблиці під обраним ім'ям.

Імена полів. При завданні імен полів таблиць необхідно дотримуватися ряду правил:

1) Імена полів в таблиці не повинні повторюватися, тобто повинні бути унікальними.

2) Імена полів можуть містити не більше 64 символів, включаючи пробіли. Бажано заміняти пробіл « » (Тип товара) в іменах на знак підкреслення «_» (Тип_товара), або писати кожне слово з великої букви (ТипТовара).

3) Бажано уникати вживання імен полів, що збігаються з іменами вбудованих функцій або властивостей Access (наприклад, Name - ім'я).

4) Ім'я поля не повинне починатися із пробілу або керуючого символу.

5) Імена полів можуть містити будь-які символи, включаючи букви, цифри, пробіли, спеціальні символи, за винятком крапки (.), знаку оклику (!), апострофа (') і квадратних дужок ([), (]).

Цього ж правила необхідно дотримуватися для імен таблиць, а також інших об'єктів Access.[55]

Тип даних полів. Після введення імені поля необхідно задати тип даних, які будуть знаходитися в цьому полі. Найбільш зручним способом є вибір типу зі списку, доступного в режимі «Конструктора» (рис. 3.8).

В Access є наступні типи даних:

«Текстовый» - символьні або числові дані, які не потребують обчислень. Поле даного типу може містити до 255 символів. Розмір текстового поля задається за допомогою властивості «Размер поля», в якому вказується максимальна кількість символів, які можуть бути введені в дане поле. При необхідності ввести рядок більшого розміру, чим зазначено в даній властивості, потрібно значення властивості змінити, тому що місце під додаткові символи не резервується. Незалежно від довжини текстового поля воно зберігається в базі даних Access у записі змінної довжини. Access не займає пам'ять під невикористовувану частину текстового поля в записі, що зменшує загальний розмір бази даних.[56]

Объяснение: