Після смерті Романа Мстиславича під Завихвостом настає період 40-річної боротьби за владу, який називається "Велика смута", як можна почитати в літописі "Велика смута настала в Землі Руській". Період чвар бояр, іноземного втручання у справи ГВД. 1205-1206 правлять малолітні Данило і Василько при регенстві матері Анни, але у зв*язку з політичними обставинами у державі Анна, як мудра розуміючи, що феодальна анархія виходить з-під контролю, змушена емігрувати з Васильком у Польщу, а Данила відсилає до угорського короля Данила. 1238 уже зрілий Данило укріплюється в Галичі, а Василько отримує Волинь. Нажаль лише 1245р. після вирішальної битви під Ярославом, Данило остаточно повернув під свій контроль Галичину. 1237 відбулася видатна битва під Дорогочином в якій Данило Галицький розбив рицарів хрестоносців Добжинського ордену і остаточно зупинив зазіхання хрестоносців на Руські землі. Данило вів активне політичне життя, брав участь у боротьбі за австрійський трон і його вдалося посадити свого  сина Романа на престол на короткий час. Данило здійснив походи  на Чехію і Сілезію, таким чином у Європі було відоме ім*я Д.Галицький. Також дипломатичним заходам сприяли династичні шлюби його синів. З ініціативи Данила було побудовано перлину України, м.Львів і названо на честь старшого сина - Лева. Папа Римський зважаючи на загрозу монголо-татарської навали прагне залучити Д.Галицького до хрестовго походу, який він хоче організувати і надсилає йому королівську корону. Перший раз Данило відхилив пропозицію з політичних міркувань, але вдруге прийняв її, оскільки піклувався про добробут держави. В Дорогочині папський легат Опізо коронував Данила Галицького і Данило став першим королем у історії України. Хрестовий похід не був підтриманий європейськими монархами, але Данило не зважав на це і продовжував боротьбу з татарами про що свідчать події 1254р. коли він розбив татарського воєводу хана Куремсу. Золота Орда   висилає проти нього і Польші велике військо на чолі з Бурундаєм і Данило під тиском обставин змушений підкоритись хану.  Данилу не вдалось здійснити свого наміру повністю знищити ворога, але і Золотій Орді не вдалось зруйнувати зміцнілу за час правління Данила Галицького державу. У 1264р. король Д. Галицький помер у Холмі і був похований у церкві Богородиці, яку спорудив. Літописець так пише про нього: " Сей же Данило був князеи добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив, і оздобив їх різноманітними прикрасами, і братольбством він світився зі своїм братом Васильком. Сей же Данило був другим по Соломоні". Данило Галицький в історії України залишив про себе гарну пам*ять, як мудрий правитель і хоробрий воїн!