Гай Юлій Цезар народився в 100 році до н.е. Гай - це його ім'я, Юлій - його прізвище. Як прийнято в шляхетних родинах, дитина має прізвисько: її називають «Цезар», що означає слон, на честь свого предка, який переміг одного з цих тварин. Цезар народився в родині патриціїв, тобто шляхетної родини, серед найстаріших у Римі. Батько Еней вважається засновником римської нації, тоді як матір'ю Енея була б не хто інший, як Венера, римська богиня кохання і перемога. Батько Юлія Цезаря - політик. Сенатор і магістрат, він бере участь в уряді республіки. Його мати Аурелія стежить за освітою сина, принаймні до семирічного віку.

Молодий Цезар користується приватними уроками, які проводяться в його власному будинку. «Літератор» вчить його читати, писати та рахувати. З дванадцяти років «граматик» навчав його літературі латиною, мовою римлян, але також грецькою, мовою, яку знають усі культивовані римляни.

З шістнадцяти років освіта молодого Цезаря була орієнтована на те, щоб він міг йти шляхом батька в політичній кар’єрі. Він повинен навчитися говорити публічно і зокрема переконувати людей на форумі: тому він ретельно вивчає риторику (мистецтво оволодіння мовою).

Окрім цього передового інтелектуального навчання, він також пройшов військову підготовку: вивчив бойові техніки, а також тактику та стратегію. Він був ідеальним спортсменом, займається верховою їздою, а також легкою атлетикою або плаванням.

Помпей і Красс були однодумцями та соратникам Цезаря. У 55 років вони стають консулами і продовжують функції п’ять років. Але Красс помер у 53 році: Цезар і Помпей залишилися віч-на-віч. З моменту смерті Красса у 53 році суперництво між Цезарем та Помпеєм погрожувало перерости у відкритий конфлікт. Іншими соратниками Цезаря науковці називають Боетуса, відлученого сина царя Ірода і товариша Антонія, консула Бібула.