Основні напрямки зовнішньої політики Московської держави у 16 столітті можна поділити на наступні:

1) Східний напрямок. Після розпаду могутньої Золотої Орди, на теренах колишніх територій виникають нові ханства, а саме: Астраханське, Казанське та Сибірське. Причини та мотиви виникнення даного напрямку:

- Постійні напади татар;

- Бажання московітів захопити нові багаті землі;

- Перед торговцями відкривалися нові торгівельні шляхи на Сході;

- Слабкість новоутворених ханств.

Основні результати:

- Взяття Казані (1552 рік).

- Захват Астраханського ханства (1554 рік).

- Збагачення Московської держави за рахунок Сибіру (пушина, рибальство) – походи Єрмака.

2) Західний напрямок. Основне бажання отримання виходу до Балтійського моря.

Основні результати:

- Лівонська війна. Царські війська здобули Нарву, Дерпт, Марієнбург.  

- Налякані європейські держави зростаючій могутності Московії, вступають у протистояння: Литва, Швеція, Данія. Далі обставини склались не на користь Москви. Царські війська зазнали поразки двічі - під Полоцьком і Оршею. У цей час воєвода князь А. Курбський перейшов на бік ворога. Тоді ж поновилися напади орд кримського хана. Незабаром перемир'я було укладено і між Швецією та Москвою (1583).