Ответ:

На початок XIX ст. Османська імперія перебувала в занепаді. Чергові воєнні поразки штовхали до необхідності проведення реформ. Перші реформи для подолання воєнної відсталості від європейських держав були здійснені султаном Селімом ІII (1789-1807). Проте створення нового регулярного війська зустріло опір з боку яничар, які не бажали втратити своє привілейоване становище. Вони вчинили заколот І вбили султана. А всі реформи були скасовані. Проте нові поразки і повстання греків 1821 р. знову поставили на порядок денний необхідність проведення реформ. До того ж новий султан Махмуд II міг наочно переконатися у можливості їх проведення та досягнення позитивних результатів. Так, правитель Єгипту Мухаммед Ал і, який формально корився султану, у своїх володіннях за допомогою французів провів реформи: створив 100-тисячне регулярне військо і могутній флот. Для фінансового забезпечення реформ сприяв розвитку торгівлі, почав вирощувати бавовну і цукрову тростину для вивезення в Європу. Армія Мухаммеда Алі допомогла султану придушити повстання у Греції.

Натхненний таким прикладом Махмуд II зробив нову спробу реформ армії. І знову проти реформ виступили яничари. Але на цей раз султан підготувався: заколот яничар був жорстоко придушений, яничарське військо було ліквідоване. За реформою війська султан провів реорганізацію державного апарату, запровадив систему міністерств І провів новий адміністративний поділ. Однією з важливих реформ стало запровадження приватного права на землю.

Объяснение: