Ответ:

Леонардо да Вінчі; 5.IV 1452, Вінчi, поблизу Флоренції - 2 V 1519, замок Клу, поблизу Амбуаза, Турень, Франція) - італ. живописець, скульптор, архітектор, вчений та інженер, представник доби Високого Відродження. В 1467- 72 навчався в майстерні А. дель Верроккйо.

В ранній період творчості Л. да В багато уваги приділяв скульптурі (робот не збереглися); з живописних творів цього часу відомі: голова ангела на картині Верроккйо «Хрещення» (після 1470), «Благовіщення» (6л. 1474), обидва - в Галереї Уффіці у Флоренції; т. з. «Мадонна Бенуа» (6л. 1478, ДЕ). В 1481 або 1482 Л. да В. переїхав до Мілана, де працював при дворі правителя Л. Моро. В т. зв. міланський період (1482-99) створив картини «Мадонна в скелях» (1483-94, Лувр), «Мадонна Літта» (близько 1485 - 90, д.е.), а також настінний розпис у трапезній монастиря Сліпа Марія делле Граціє в Мілані «Таємна вечеря» (1495-97). В Мілані Л. да В. розробляє різні варіанти «ідеальною міста» й центрального купольного храму.

Наприкінці 1499, у зв'язку з взяттям Мілана французами, Л. да В. повернувся до Флоренції, де створив картон «Битва при Анг'ярі» (1503-06, не зберігся, відомий за копіями) для розпису в Палаццо Веккйо Одним з найвідоміших творів Л. да В. є портрет Мони Лізи (т. з, «Джоконди». бл. 1503. Лувр), в якому художник пере дав жіночність молодої флорентійки, складність її психологічною стану.

Збереглися також картини «Св. Анна з Марією і немовлям Христом» (1500-07), «Іоанн Хреститель» (бл. 1513-17, обидві - Лувр). Значне місце в творчій спадщині Л. да В. належить малюнкам, в яких відтворено постаті людей в різних ракурсах, міміку і а анатомію людини, будову рослин тощо. Збереглися записні книжки й рукописи Л. да В. (бл. 7 тис. аркушів з малюнками, які його учень Ф. Мельці зібрав і видав під назвою «Трактат про живопис»). У своїх творах Л. да В. виступав проти умовного реліг. мистецтва; як художник відтворював реальний світ, базуючись на наукових знаннях і підводячи під свій реалістичний метод науково-теоретичну основу. Творчість Л. да В. була найвищим досягненням доби Відродження.

Наукова і художня творчість Л. да В пройнята передовими для свого часу філос. ідеями. Він визнавав об'єктивність, матеріальність, пізнаванність зовн, світу, сформулював деякі принципи механістичного матеріалізму, висловив ряд глибоких діалектич. здогадок про єдність можливості і дійсності, виникнення і зникнення, про переходи матерії з одного стану в інший.

Заперечуючи церк. одкровення як джерело знань, Л. да В доводив, що істина є продуктом дослідного, експериментального вивчення природи. Вважаючи основою пізнання дослід, експеримент, Л. да В. водночас великого значення надавав теорії. Погляди Л. да В значно вплинули на розвиток філософії епохи Відродження.

Як архітектор та інженер Л да В. розв'язував важливі проблеми будівництва, військ.-інженерної справи, гідротехніки; винайшов ряд приладів, механізмів і машин; працював над конструкціями літальних апаратів, важчих за повітря; подав ідею парашута тощо. Праці з фізики стосувались гол. чин. механіки, й особливо оптики, з математики - перетворення рівновеликих площі об'ємів, дослідження серпків, обчислення площі еліпса «неподільних» методом. В астрономії Л. да В. належали передові космологічні ідеї Він вважав Всесвіт безмежним, фізично однорідним, заперечував геоцентричну систему світу.

Мікеланджело Буонарроті (Місhelangelo Вuоnаrrоtі; інакше - Мікеланьйоло ді Лодовіко ді Ліонардо ді Буонаррото Сімоні; 6.III 1475, Капрезе, тепер Капрезе-Мікеланджело, Тоскана - 18.11 1564, Рим, похований у Флоренції в церкві Санта-Кроче) - італ. скульптор, живописець, архітектор і поет, представник Високого і Пізнього Відродження. В 1488-89 навчався живопису в Д. Гірландайо, 1489-90 - у скульптора Бертольдо ді Джованні у Флоренції.