Ответ:

Професійні історики добре знають, яким складним є питання періодизації історичного процесу. Тому, перш ніж розглянути проблему періодизації історії нового часу, хотів би поставити дещо провокаційне запитання: "А чи потрібна періодизація у викладанні історії взагалі?"

Свого часу я спеціально вивчав програми й підручники з всесвітньої історії, за якими вчаться в школах, коледжах, університетах США, Канади, Великої Британії. У мене склалося враження, що проблеми, які ми сьогодні обговорюємо, не завдають головного болю нашим зарубіжним колегам, тобто викладачам історії й авторам відповідних підручників і посібників, з якими мені довелося ознайомитися. І зрозуміло чому, адже в основу викладання там покладено зовсім інший принцип, ніж у нас, а саме: всесвітня історія викладається як історія людської цивілізації (чи цивілізацій) або як історія суспільства (наприклад, історія західного суспільства). При цьому автори згаданих підручників оперують поняттями, подібними до тих, якими послуговуємося й ми: "античність", "Середньовіччя", "Новий час" тощо. Але використовують їх, як на мене, досить довільно, не підпорядковуючи чіткій схемі, певній періодизації, єдиній методології.

На Заході є чимало гарних підручників, з яких можна щось запозичити. Проте від більшості підручників особисто в мене залишилося двоїсте враження. З одного боку, вони насичені багатьма фактами, ілюстраціями, цікавими картами та діаграмами, з іншого, їм явно бракує аналітичного елементу, тих методологічних засад, на підставі яких і складається цілісне уявлення про історичний процес як такий. Можливо, я помиляюсь, але видається, що, вивчаючи історію за такими підручниками, учні та студенти матимуть досить поверхове, точніше "мозаїчне" уявлення про історію людства. В цьому відношенні наші колишні вітчизняні підручники, в тому числі радянського періоду (навіть не зважаючи на притаманну їм заідеологізованість, догматизм певних суджень і оцінок), виглядали набагато краще, бо дозволяли читачеві упорядкувати масу фактів, дат, подій, скласти цілісне уявлення про історичний процес, зрозуміти його закономірності, глибинні тенденції, особливості того чи іншого етапу, з'ясувати причинно-наслідкові зв'язки між різними явищами. І значною мірою це було можливим тому, що історичні явища й процеси розглядалися крізь призму певної періодизації. Тому, на мою думку, для кращого розуміння минулого, для справді наукового вивчення історії періодизація потрібна й корисна.