ГУЛАГ був ліквідований, але мережа тюрем і таборів залишалася.  

ГУЛАГ дійсно був ліквідований, але мережа тюрем і таборів залишалася. Це прямим текстом просять зауважити у параграфі.

Доповідь М. Хрущова «Про культ особи та його наслідки» скоріше маскувала, ніж змальовувала справжню картину минулого.  

Таємна доповідь Микити Хрущова «Про культ особи і його наслідки» прозвучала в останній день роботи з’їзду на закритому засіданні.

Микита Хрущов звинуватив Сталіна у створенні режиму, що базується на «підозрах, страху та терорі» і заявив, що він хоче зруйнувати культ Сталіна, котрий помер три роки до того.

Хрущов розкритикував широкомасштабні репресії у період 1936-38 років, розкритикував зовнішню політику Сталіна у період Другої світової війни, і звинуватив його в націоналізмі та антисемітизмі.

І досі більшість комуністів сприймають «таємну промову» Хрущова, як акт зради, котрий приніс більше шкоди, ніж користі. А вже сучасні історики та політичні оглядачі називають цю доповідь - початком кінця репресивної сталінської ери.

Що означав кінець репресивної сталінської ери для України? Це повернення із заслання сотень тисяч депортованих, скорочення терміну ув’язнення, для когось часткову чи то й навіть повну реабілітацію. Та й загалом так звана «хрущовська відлига» стала послабленням репресивного комуністичного режиму.

Хоча сама постать Микити Хрущова досить суперечлива в історії. Попри викриття культу Сталіна, українські історики вважають Хрущова відповідальним за репресії на українських теренах у 1930-40-их роках. З 1938 року і аж до кінця 1949 (із піврічною перервою у 1947 році) Микита Хрущов був першим секретарем Комуністичної партії України.

Апогеєм десталінізації хрущовської доби став ХХІІ з’їзд КПРС.

Апогеєм десталінізації хрущовської доби став ХХІІ з’їзд КПРС. З’їзд ухвалив винести з мавзолею Леніна саркофаг із набальзамованим тілом Сталіна. Труну поховали біля Кремлівської стіни. По всій країні розпочався демонтаж пам’ятників Сталіну. Закривалися присвячені йому музеї. Вулиці, підприємства, навчальні заклади і міста, які мали ім’я Сталіна, терміново перейменовували. У листопаді 1961 р. місто Сталіне (колишня Юзівка) стало називатися Донецьком, Сталінську область відповідно перейменували на Донецьку.

XXII з’їзд КПРС відомий ще однією подією. Він ухвалив нову програму партії, у якій стверджувалося, що через 20 років, тобто в 1981 р., «нинішнє покоління радянських людей буде жити при комунізмі».