Ответ:

Объяснение:

Першу програму Консервативної партії (Tamworth Manifesto[en]) розробив Роберт Піль і опубліковував її у 1834 році. Маніфест містив традиційні консервативні тези, підтримував елітизм. Пізніше Бенджамін Дізраелі у 1868–1874 роках дещо реформував програму, відкривши Консервативну партію для більш широкої групи виборців.

На початку XX століття Консервативна партія, у тому числі під впливом зростаючої впливовості Лейбористської партії, стала більш «близькою до народу». Консерватори продовжили зміцнювати позиції і після Другої світової війни.

Значне зрушення в програмі партії пройшло у 1976, під час керівництва Маргарет Тетчер. З 1979 Тетчер як прем'єр-міністр послідовно проводить політику економічного лібералізму та монетаризму, приватизацію багатьох галузей промисловості, небажання поглиблення європейської інтеграції. Після відставки Тетчер в 1990 році, ця політика була дещо згладжена за рахунок нового лідера партії і прем'єр-міністра Джона Мейджора, зокрема підписання Великою Британією Маастрихтський договір.

Консерватори залишили владу тільки в 1997 році, після програшу лейбористам на чергових виборах. Новим лідером був обраний Вільям Хейг, противник тіснішої європейської інтеграції. Після послідовної поразки на виборах в 2001 році, Хейг був замінений на Ієна Дункана Сміта, ще більшого євроскептика. Зміна керівництва не поліпшила рейтинг партії, які були найгіршими за багато років. 2003–2005 головою партії був Майкл Говард, а 2005–2016 р. консерваторів очолював Девід Камерон, який з 11 травня 2010 став прем'єр-міністром. З 11 липня 2016 по 24 липня 2019 року партію очолювала Тереза Мей. Попереднім головою британських консерваторів був Борис Джонсон. 7 липня 2022 року Джонсон заявив, що йде з посади голови уряду й лідера Консервативної партії, однак виконуватиме повноваження голови уряду й партії обрання нового керівника. З 5 вересня 2022 року теперішнім лідером є Ліз Трасс. 20 жовтня 2022 року Ліз Трасс подала у відставку.