Історію України в середні віки можна періодизувати на кілька основних етапів:

1. Стародавня Україна (бл. IV ст. до н. е. – IX ст. н. е.):

– До цього періоду відноситься раннє заселення регіону різними племенами, такими як скіфи, сармати, готи.

- Виникнення ранньослов'янських племен і поступове формування східнослов'янської самосвідомості.

- Вплив сусідніх імперій, зокрема Римської та Візантійської.

2. Київська Русь (9 ст. - 13 ст.):

- Заснування Київської Русі зі столицею Києвом під проводом таких лідерів, як князь Володимир Великий.

- Християнізація Київської Русі в 988 році нашої ери, яка мала глибокий вплив на культуру та самобутність регіону.

- Розквіт торгівлі, культури та державності в Київській Русі, де Київ був великим політичним і культурним центром.

3. Монгольська навала та роздробленість (13-15 століття):

- Спустошлива монгольська навала на Київську Русь у ХІІІ ст., яка призвела до роздробленості держави.

- Поява регіональних центрів, зокрема Великого князівства Литовського та Галицько-Волинського королівства, які контролювали різні частини сучасної України.

4. Річ Посполита та козацька гетьманщина (XVI – XVIII ст.):

- Україна увійшла до складу Речі Посполитої, що призвело до складних відносин між польською короною та українською шляхтою (шляхтою).

- Поява козацтва як значної соціальної та військової сили, з утворенням козацької Гетьманщини в середині XVII ст.

- Періодичні конфлікти та повстання, як, наприклад, повстання Хмельницького в середині XVII ст.

5. Російська імперія та імперська боротьба (кінець 18 – початок 20 століття):

– Розділи Польщі наприкінці XVIII століття призвели до розподілу українських територій між Російською імперією, Габсбурзькою монархією та Королівством Польським.

- Придушення українських культурних і політичних прагнень під російським правлінням, зокрема під час політики русифікації наприкінці 19 століття.