Ответ:

ОУН (Організація Українських Націоналістів) і повстанська армія Поліська Січ, насправді Поліська Сеч, вважаються різними історичними рухами, які мали різні цілі, тактику та стратегію у боротьбі за незалежність України. ОУН намагалася створити єдину цільову державу та боролася з різними політичними угрупованнями, тоді як Поліська Сеч була скоріше місцевою повстанською армією, яка боролася за свої права та інтереси у своїй регіональній спільноті.

За часів Другої світової війни, ОУН сформувала Українську Повстанську Армію (УПА), яка брала участь у боротьбі за незалежність України. Поліська Сеч, яка сформувалася в 1943 році, була повстанською армією, яка активно протистояла радянській окупації та підтримувала тероризм проти радянських та німецьких окупантів, а також угорців та поляків, які утримували території на Поліссі.

Попри спільну ідею незалежності України, ОУН та Поліська Сеч не змогли об'єднатися в боротьбі за незалежну Україну. Це було обумовлено різними ідеологіями, тактиками та стратегіями, а також політичними і соціальними умовами, які панували на той час на території України.

ОУН та УПА, які тепер є частиною Українського інституту національної пам'яті, вважаються силами, які сприяли появі сучасної незалежної України, тоді як Поліська Сеч має менш визнану роль у цьому процесі.

Объяснение:

Ответ:Проблема незмоги об'єднатися між ОУН (Організація Українських Націоналістів) та Поліською Січчю в історії України має глибокі коріння та відображає складність українського націоналістичного руху того часу. Основні причини їх нездатності до об'єднання можна визначити як ідеологічні, стратегічні та лідерські розбіжності.

Ідеологічні відмінності: ОУН була заснована в 1929 році і мала декілька різних фракцій, зокрема ОУН-Б (Бандерівці) та ОУН-М (Мельниківці), які розходилися у поглядах на тактику і стратегію національної боротьби. З часом ОУН-Б виокремилася своїм більш радикальним підходом до досягнення незалежності. Поліська Січ, заснована Тарасом Бульбою-Боровцем, мала менш радикальну ідеологічну платформу та акцентувала на місцевій самообороні проти зовнішніх загроз, а не на загальнонаціональній революції.

Стратегічні розбіжності: ОУН прагнула встановити централізовану владу в майбутній незалежній Україні, тоді як Бульба-Боровець та його Поліська Січ підтримували більш децентралізовану модель влади та велику автономію для регіональних груп.

Лідерські розбіжності: Бульба-Боровець критикував ОУН за її авторитарні тенденції та методи, що включали політичні репресії та іноді терор. Він вважав, що такі дії можуть зашкодити ширшій підтримці української національної ідеї серед населення.
Конфлікти та змагання за вплив: Співпраця між різними групами була ускладнена також внутрішніми суперечностями та боротьбою за контроль над регіонами та ресурсами.