Ответ:Я - стародавня афінянка. І зараз я розкажу вам про своє життя В мене велика сім’я, алемене в ній не шанують, кажуть, що жінки та сім’я тільки для продовження роду.В менемайже немає вільного часу, тому що я займаюсь вихованям дітей.Житло моє дуже просте. Будинок складається з двох частин: чоловічої й жіночої. Черезворота входять до передпокоїв, з обох боків від яких розташовуються господарськіприміщення. Далі – головна зала чоловічої половини з колонами. Посередині в ній стоїтьвівтар, присвячений Зевсу. З боків до нього примикають кімнати чоловіків. Коридор напротиголовного входу вів до жіночої половини. Вона також має залу з колонами та кімнати для жінок. За нею – приміщення для рабів та слуг. Грецький одяг складався з двох основнихчастин: нижнього одягу, подібного до сорочки, та накидки, або плаща. Ані сорочка, анінакидка не викроювалися, а виготовлялися з цілої тканини, яка мала форму довгастогочотирикутника. Всі зміни, яких зазнавав грецький одяг, стосувалися лише його прикрас,матеріалу, розмірів, але спосіб виготовлення залишався незмінним від найдавніших часів".Їжа у нас звичайна. В основі більшості страв лежитьтак звана «Середземноморськатріада»,куди входить пшениця, оливкова олія і вино.Наша сім’я їсть чотири рази на день.Сніданок складався з ячмінного хліба, просоченого вином, іноді в хліб додавали фіги абооливки. Легкий другий сніданок проходить біля полудня або відразу після полудня. Обід,найважливіший прийом їжі протягом дня, зазвичай проходить з настанням сутінків. Інодіднем ближче до вечора проходить полуденок, ще один легкий прийом їжі. Чоловіки і жінкихарчуються роздільно. Якщо будинок був занадто маленький, спочатку їдять чоловіки, потім— жінки. Подають їжу раби.Надзвичайно вправними в нас є ковалі та гончарі. Ми вдосконалили виробництво заліза, зналикілька видів сталі, виробляли бронзові та мідні вироби. Наші амфори та піфоси для збереженняй перевезення вина, олії, зерна, святковий столовий посуд, теракотові статуетки й світильникиславляться в усьому Середземномор’ї. Від 6 ст. до н. е. ми почали використовували монети.Також афіняни — майстерні землероби, ремісники й мореплавці — вони люди працелюбні.Але ми не вважали роботу головною справою життя. Праці ми відводимо 6 годин, а далі —«дзети»! (грецькою — живи!). Жити зовсім не означало даремно байдикувати. Житизначило спілкуватися з людьми та вдосконалювати себе — насолоджуватися красою,набиратися розуму й знаньМісця, де ми проводимо дозвілля, називаються палестри та гімнасії - спеціально обладнаніспортивні майданчики. Тут є всі умови для занять спортом, відпочинку, а також лазні, деспортсмени можуть помитися після вправ та змагань.Ми влаштовемо урочисті вечері, на якізапрошуємо поетів, танцюристок. На таких вечерях люди спілкуються, ведуть розмови нафілософські, літературні та буденні теми.Невід’ємною частиною світогляду та буденного життя нашого народу була релігія. Утім,упродовж століть боги змінювалися так само, як і ті, хто вірив у них. Від часів утвореннягрецьких полісів зростає роль богів – покровителів ремесла й торгівлі (Гермеса), ковальства(Гефеста). Здебільшого покровителями ремесел у кожному місті ставали боги, що їх вважалиоборонцями самого міста: наприклад, в Афінах – Афіна, у Дельфах – Аполлон тощо. Укожному полісі поступово складається культ головного бога – охоронця й покровителядержави та її громадян.

Объяснение: