Приводом до початку до національно визвольної боротьби був колонізаційний натиск польської шляхти, що розпочався після Люблінської унії. Проте поляки швидко зазнали опору з боку місцевого населення, який поступово переріс в національно-визвольну війну. Першим виступило козацтво, за ним пішли селяни і міщани. Україна прагнула звільнитися від шляхетського панування, яке пригнічувало її населення. Саме тому національно-визвольна війна знайшла широкий відгук серед селянства і мала великий успіх, хоча й розпочалася без попередньої підготовки та організації.

Причинами національно-визвольної війни були:

• Козацтво зазнавало постійних утисків.
• Посилилося гноблення селянства.
• Селяни змушені були виконувати додаткову роботу.
• У містах українці були усунені від участі в міському самоврядуванні, їхні місця посідали іноземці.
• Посилилась політика насадження уніанства та католицизму, переслідувалося православ’я.

Спільною метою, яка їх всіх об’єднювала в боротьбі – ліквідація польсько-шляхетського панування та здобуття незалежності.