Період "довгого 19 століття", що охоплює роки з 1789 по 1914, був часом значних змін і перетворень для багатьох народів Європи, включаючи українців. Цей період став епохою важливих соціально-політичних змін, культурного відродження та формування національної свідомості. Зміни, які відбулися за цей час, глибоко вплинули на світогляд українця.

1. Формування національної свідомості

На початку 19 століття більшість українців ідентифікували себе передусім за релігійною та регіональною приналежністю. Проте з розвитком національних рухів ідея української національної ідентичності почала набувати все більшого значення. Діячі, такі як Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський, відіграли ключову роль у пробудженні національної свідомості. Їхні твори, спрямовані на пробудження історичної пам'яті та національної гордості, стали фундаментом для формування сучасної української нації.

2. Розвиток освіти і науки

Освіта стала важливим інструментом у зміні світогляду українців. У 19 столітті в Україні почали відкриватися школи та університети, зокрема Київський університет святого Володимира та Львівський університет. Освічені українці отримували доступ до нових ідей та знань, що сприяло їхньому особистому розвитку і формуванню громадської думки. Поширення грамотності і освіченості стало рушійною силою змін у суспільстві, сприяючи появі нових лідерів і мислителів.

3. Політична активність і рух за незалежність

19 століття було часом активних політичних змін у Європі, і Україна не була винятком. Участь українців у революційних рухах, таких як Польське повстання 1830-1831 років, революція 1848 року в Австрійській імперії та інші, стала важливим етапом у політичному пробудженні нації. Українські політичні діячі та мислителі почали формулювати ідеї автономії та незалежності, що пізніше стали основою для української державності.

4. Вплив соціально-економічних змін

Промислова революція та розвиток капіталізму вплинули на соціально-економічну структуру українського суспільства. З'явилися нові соціальні групи, такі як промисловці, робітники і міська інтелігенція. Селянська реформа 1861 року, яка звільнила селян від кріпацтва, стала переломним моментом у соціальній структурі України. Вона дала поштовх до розвитку сільського господарства, але також створила нові соціальні виклики та конфлікти.

5. Культурне відродження

Кінець 19 століття став періодом культурного відродження, відомого як національне відродження. Цей рух був спрямований на відродження української мови, літератури, мистецтва та традицій. Відкриття театральних труп, видання українських книжок і журналів, розвиток народної творчості — все це сприяло зміцненню національної ідентичності та культурної самосвідомості.

Таким чином, за період довгого 19 століття світогляд українця зазнав значних змін. Від розпорошеної ідентичності та підданства імперіям українці перейшли до усвідомлення своєї національної приналежності і боротьби за незалежність. Освіта, культура, політична активність та соціально-економічні зміни стали рушійними силами цього процесу. Це був час великих випробувань, але й великих здобутків, що підготували українське суспільство до нових викликів і досягнень у 20 столітті.