Римляни вирішили воювати з Карфагеном через кілька ключових причин, що включали як політичні, так і економічні мотиви:

1. **Контроль над Середземномор'ям**: Карфаген був потужною морською державою, що домінувала у західному Середземномор'ї. Римляни, прагнучи розширити свою територію та вплив, бачили в Карфагені головного конкурента за контроль над цими стратегічно важливими морськими шляхами.

2. **Економічні інтереси**: Карфаген контролював багаті торговельні маршрути і ресурси, особливо в Сицилії, що були важливими для економічного розвитку Риму. Римляни прагнули отримати доступ до цих ресурсів і забезпечити безпеку своїх торговельних інтересів.

3. **Політична конкуренція**: Карфаген був великою і впливовою державою, що представляла загрозу для амбіцій Риму. Конфлікт між двома державами був неминучим через їхні суперечливі геополітичні інтереси.

4. **Сицилійське питання**: Перший конфлікт, що призвів до Першої Пунічної війни (264-241 рр. до н.е.), виник через боротьбу за контроль над Сицилією, яка була важливою стратегічною територією. Рим підтримував місто Мессану проти карфагенської загрози, що стало приводом до війни.

5. **Римський експансіонізм**: Римська республіка мала політику територіального розширення, що сприяло постійним війнам і завоюванням нових територій. Конфлікт з Карфагеном був частиною цієї загальної тенденції до експансії.

В результаті цих причин римляни вирішили вступити у війни з Карфагеном, що в кінцевому підсумку призвело до серії трьох Пунічних війн і остаточного знищення Карфагену в 146 р. до н.е.