Ответ:

Ібрай Алтинсарін (Жменя бавовни)

– Латала дівчинка своєму братові кожух, а мати сказала: – Сину мій, ніщо з живого й неживого, створеного на світі, не може залишатися на поганому місці. Коли я кажу це почуття, дівчина носить поганий одяг

і він викинув з вікна обрізки бавовни на землю та й викинув їх у поле:

— Бабуся, ця правда ні за що не буде рапірою, — сказав він.

мати

— Мій син, він теж там не залишиться, — сказав він. Якщо він так говорить і дивиться у вікно. Вату вітром розвіяло, за нею погнався горобець, укусив вату в дзьоб і полетів. Від її бабусі:

- Взяв горобець живець Манаги макти, що з ним зробили? - запитав він. Його батько

сказати

- Чи бачив ти, сину мій, що слова, сказані старим, прийшли ще до дня. Він кладе маленький шматочок вати в гніздо горобця і робить пух для маленьких курчат, сказав він.(на Українській)

Объяснение:

Ибрай Алтынсарин (Горсть хлопка) - Маленькая девочка латала плащ своего брата, а мать сказала: - Сын мой, ни одно из созданных в мире живых и неживых существ не может оставаться на дурном месте. Когда я говорю это чувство, девушка носит плохую одежду а обрезки хлопка он бросил на землю из окна и бросил в поле: «Бабушка, эта правда ни за что не будет рапирой», — сказал он. Мать «Мой сын, он тоже не останется там», — сказал он. Если он так говорит и смотрит в окно. Хлопок унесло ветром, воробей погнался за ним, укусил клювом хлопок и улетел. От бабушки: - Воробей сорвал черенки манагы макты, что с ними сделали? - он спросил. Его отец сказать - Видел ли ты, сын мой, что слова, сказанные стариком, пришли еще до конца дня. По его словам, он кладет небольшой кусочек ваты в воробьиное гнездо и делает пух для птенцов.(На Рос)