Татьяна - улюблена героїня Пушкіна. Ця дівчина провінціалка. Як казав Пушкін, їй краще було слухати страшні казки няні, чим бавитися зі своєю сестрою та подругами. Вона любила читати Річардсона і Русо. Задумчивість була її подруга с тих пір, як вона народилася. Але одного дня все пішло шкеребердь, адже вона зустріла нікого іншого, як самого Евенія Онєгіна. Вона покохала його з першого погляду. Тоді, коли він пішов, Тетяна зрозуміла, що з нею коїться, адже вона прочитала дуже багато романів на тему кохання. Коли був день іменинів, на які були запрошені усі люди із провінції, туди прийшов Ленський и Онєгін. І на долю випадку він сіп перед нею. Дівчина не могла заспокоїти свої почуття і привести себе до ладу. Вона то блідніла, то червоніла, то ледве в обморок не падала. Евгеній це помічав, але нічого зробити не зміг. Після дуєлі, Тетяна відвідувала могилу Ленського, але з часом забула і переїхала в Москву. Там вона відвідувала різні заходи, які так ретельно вибирала мати, щоб та знайшла собі нареченного. Але вона все ще любила того самого, хто, на її думку, втілював у собі риси характеру героїв лорда Байрона. Та всеж, зробивши над собою зусилля, Тетяна одружилася з генералом. Їй було дуже важко змиритися з тим, що людина з ким вона у шлюбі, не Онєгін.