Гамлет не хоче жити, бо розчарувався у людях та любові. Відтак любові в його душі немає. Любов-сторге до батьків більше не має живого об'єкта - батько мертвий фізично, а мати на цьому етапі мертва для Гамлета духовно. Любов-ерос до Офелії також втратила будь-який сенс через вчинок матері, що викликав у нього стійку відразу до жінок, в яких він не знайшов бажаної сталості ,   а любові -філео Гамлету замало.Так народжується новий мотив, що надалі втілюється в діалогах, котрі є сполучною ланкою між монологами Гамлета і зовнішнім сюжетом трагедії.