Нічого не зрозумів другий приятель і пішов назад до села . Йде та йде , аж раптом бачить , сидить на великому камені хлопчик , років з десяти . Сидить і сумує. Каже до нього приятель:
  - Чому сумуєш хлопчику ?
  - Тому , що батьки мене покинули і не знаю я куди йти .- відповів хлопчик.
 -  А давай ти підеш до мене . Ми будемо добрими товаришами . - запропонував приятель .
  - Давай ! - погодився хлопчик.
   Так вони й жили разом. Через деякий час у будинку приятеля скінчилася їжа . Вони мусили піти до міста . Та  надворі було темно ,  бродили голодні вовки . Не хотіли приятелі сидіти голодними і попри все пішли до міста . Йдуть та йдуть  , аж раптом прямо на них іде голодний вовк. Побачив його хлопчик і подумав : " Коли мій приятель побачить вовка , він сховається за той камінь. Зараз я можу встигнути добігти до нашого будинку і викрасти цінні речі приятеля , а потім втекти ." Так він і зробив . Побачив приятель вовка і сховався за камінь . Добре ,що поряд проходили  мисливці . Вони вбили вовка . Прийшов приятель  додому . Бачить , всі його цінні речі зникли. 
   І зрозумів він тоді слова свого колишнього приятеля .