Поезія «Блакитна панна» — взірець пейзажної лірики.

Поет М. Вороний оспівав весну як блакитну панну.

Поряд зі звичними, традиційними у фольклорі та в літературі засобами виразності (весна запашна, чарівна, у прозорих шатах, у серпанках) автор використовує біблійну урочисту лексику («Осанна!»), метафори («в душі моїй, в сяйві мрій в’ються хмелем арабески»), мистецькі терміни (арабески, фрески, гротески). І це надає творові непо­вторне інтелектуально-мистецьке естетичне забарвлення.

Тема:

Має крилами Весна запашна,
Лине все в прозорих шатах,
У серпанках і блаватах…

Ідея:

Довгожданна, нездоланна…
Ось вона — Блакитна Панна!…

Художні тропи:

епітети: весна запашна, прозорих шатах, вродою святою, неземною чистотою, променистою росою;

метафори: сміючись на пелюстках, на квітках;

порівняння: а вона, як мрія сна чарівна;

анафора: має  крилами Весна запашна;

окличні речення: ось вона — Блакитна Панна!; Їй виспівує:«Осанна!»