У вірші «Про хліб і шовк» яскраво зображена тема війни і миру та долі людей. Автор використовує художні засоби для зображення війни і миру, закликає людей «перекувати мечі на орала» та зупинити війну.
Ліричного героя, насамперед, хвилюють наслідки війни. Це державницька позиція, яка осмислює все з погляду історичних процесів. Точка зору мирного населення,  простого народу збігається з позицією ліричного героя, який закликає «повиливати з блискучих лат» «серпи, мотики і рала», знаряддя мирної праці хлібороба. Ду Фу оспівує саме хліб і шовк, а не, наприклад, хліб і сіль тому що він  прагне не лише миру для задоволення життєво необхідних потреб – хліба, а й потребує його для творчості – шовк сприймається не лише як результат мирної праці, а й краси, продукт творчості, натхнення, яке навряд чи приходить, коли буде страшна війна. Чому вірш називається «Пісня про хліб і шовк»? Хліб і шовк — те, що було основою, символом нормального життя в Китаї. Поет оспівує мирне життя своєї батьківщини, прагне повернути до нього своїх співвітчизників.