У книзі Даля Вилли Вонка з'являється перед переможцями свого конкурсу в чорному циліндрі, фраку з темно-фіолетового оксамиту, у темно-зелених штанях, перлово-сірих рукавичках. У нього приємна, відкрита особа з еспаньйолкою, блискучі розумні очі. Людина він дуже швидкий і спритний, небагато смішний. Він бігає так, що всі ледь поспівають за ним

Вилли Вонка надмірно балакучий, але щиро радується своїм гостям. Втім, він ненароком може й скривдити людини недоречно, що вирвалося словом, - він досить безцеремонний. В інших випадках, навпаки, він досить галантний. Людина він, видимо, непослідовний і легковажний. Містер Вонка не виносить критики у свою адресу - навіть справедливої, і дуже не любить, коли хтось тягне час або задає питання, що здаються йому недоречними, що дозволяє судити про егоїзм

Вилли Вонка до божевілля закоханий у свою фабрику. Коли один з дітей, Август Дурний, перешкодив процесу виготовлення шоколаду й потрапив у відвідну трубу, у Вилли Вонки виявилося досить садистське почуття гумору - втім, він відразу запевняє батьків ненажери, що з їхнім сином не відбудеться нічого страшного. Але чим далі, тим більше неясної стає доля покараних дітей - дівчинка, що перетворилася в чорницю, за словами Вонки, ризикує на все життя залишитися фіолетової, а іншій дівчинці, Веруке, навіть загрожує бути сожженой заживо в печі сміттєпроводу, що, «може бути, сьогодні не працює». Втім, усі залишаються живі, хоча двом повезло найменше, Віолеті-Чорниці й Майку Тиви, якого спочатку зменшили, а потім розтягли вдлину.