Трагедія В. Шекспіра «Гамлет» — одна з найвизначніших п’єс у світовій дра­матургії, яка протягом чотирьох століть не сходить з театральних сцен.

З її головним героєм, данським принцом Гамлетом, ми зустрічаємося в мо­мент глибокого душевного потрясіння: вмить зруйнувалося все, що було у його житті цінного. До цієї трагічної миті його життя було безтурботним: він жив у родині, де панували любов і злагода, сам покохав чудову дівчину, яка відповіда­ла йому взаємністю, мав чудових друзів, з задоволенням займався науками, по­любляв театр, писав вірші, попереду на нього чекало велике майбутнє — стати королем і правити цілим народом.

Та раптом його сповістили про загадкову смерть батька. Вдома принца очі­кує другий удар: мати Гамлета за два місяці після смерті чоловіка одружується з його братом Клавдієм, який став новим королем. І третій удар: Гамлет довідав­ся, що батька вбив його власний брат з метою заволодіти троном.

Звичайно, до цього потрясіння Гамлет не був настільки наївним, щоб дума­ти, нібито в житті не буває нещасть. І все-таки його уявлення про світ багато в чому були ілюзорними. Лихо, яке з ним сталося, змусило Гамлета подивитися на все по-новому. Воно поставило перед ним невідворотні питання: чого варте життя? Що таке смерть? Чи варто вірити в любов, дружбу? В чому причина не­щасть, які пригнічують людину, чи можна їх уникнути?

Розмірковуючи над цими питаннями, Гамлет доходить страшного висновку: весь світ злочинний, ниций та розбещений, його помста за смерть батька нічо­го не змінить у цьому світі. Перед Гамлетом постає нова проблема: визначити­ся, яка його позиція в цьому світі брехні та зла. Скоритися долі, прийняти світ таким, яким він є, чи боротися зі злом, заздалегідь знаючи, що перемогти не зможе?

Ці питання Гамлет намагається розв’язати у своєму знаменитому монолозі «Чи бути, чи не бути». Перед ним — два шляхи: боротися або скоритися злу.

Чи бути, чи не бути — ось питання.

Що благородніше? Коритись долі І біль від гострих стріл її терпіти,

А чи, зіткнувшись в герці з морем лиха.

Покласти край йому!..

Після напружених роздумів герой вирішує: «Бути». Гамлет відчуває, що його обов’язок, місія полягають у викоріненні зла:

Звихнувся час. О доля зла моя!

Чому його направить мушу я?

У житті поруч з добром завжди присутнє зло. Питання, які постають перед Гамлетом, важливі для кожної мислячої людини, бо рано чи пізно їй доводиться стикатись зі злом і несправедливістю, переживати муки вибору власної позиції. Ось чому Гамлет — вічний образ.