Для чого я живу?

Від початку до кінця людина йде по стежці життя. Кожен проходить її по-своєму. І у кожного з самого народження і до смерті є призначена смуга подій, яка може зазнавати змін з боку самої людини, вона ж наділяє наше життя певним змістом. Багато хто з нас шукають той самий вектор життєвих зусиль, спрямованих на досягнення поставлених цілей, а хтось знаходить його відразу і рухається по ньому все своє життя. Але варто жити тільки заради самореалізації? Хіба ми народжені лише для здійснення власних бажань?

Я вважаю, що основна мета людського життя — щастя. Це очевидно. Незалежно від того, хто ми — атеїсти або віруючі, буддисти або християни, — всі ми шукаємо чогось кращого в житті. Таким чином, на мою думку, основний рух в нашому житті — це рух до щастя…

На мій погляд, будь-яка людина має розвиватися морально і виховуватися, тим самим шукати свій життєвий шлях і його сенс. Не варто забувати про те, що ми всі народжені рівними, і кожен з нас може внести свій внесок у розвиток людства. Будь в змозі дарувати добро і любов, незважаючи на навколишній «зміг» нашого сучасного суспільства. Часто здається, що легше бути нечесним, недобросовісним, непорядним, щоб досягати своїх цілей, нехай і корисливих шляхом. Але не треба шукати легких шляхів, адже вони не завжди так легкі. За будь-яке діяння миттєво діє наслідок, все в житті знаходиться в рівновазі, і це слід пам’ятати!

Життя — цікава штука, яку я повинен тримати в їжакових рукавицях, завжди передбачаючи від неї несподівані повороти подій. Тільки впевненим кроком, переступаючи через всі перепони, я досягну настільки бажаною нагороди, яка дасть мені можливість рухатися далі по дорозі моїй долі. А хто і що дає мені цю впевненість? Із-за чого я продовжую йти не зупиняючись?

Заради великих і маленьких миттєвостей, заради дива, заради чарівництва, я продовжую мій шлях з тих, хто дарує мені свої усмішки і гріє своїм теплом, хто потребує мене, вірить, сподівається, шукає в кожному погляді перехожого. Я живу заради рідних і близьких, можливо це так, але є суть глибше?

Все моє життя складається з незабутніх відчуттів і численних миттєвостей, які дають мені прагнення відчути їх ще раз повторити те, що не забуду ніколи. Це і становить моє щастя, заради цього я щодня встаю і проробляю певне коло дій, заради цього я кожен день живу. Саме щастя — не просто промені сонця в безпросвітні будні, це рівновага моєї душі, яка постійно говорить мені: дихай, живи, люби!

 Для чого я живу? Для усвідомлення того, що я цілком щасливий і щасливі всі, хто оточує мене.

Часом в моєму житті з’являються чорні смуги, мене переслідує невдача, оточують програші, але тільки завдяки цьому, я починаю по-справжньому цінувати своє щастя, добиватися його і творити. Як казав один з письменників: «Щастя не шукають, як золото або виграш. Його створюють самі ті, у кого вистачає сил, знання і любові».

Я живу, щоб знайти в собі сили, здобути знання, відшукати любов і створити щастя!