Ответ:

Объяснение:

Цьому хлопцю не пощастило у житті, його батько випиває. У Стефки немає справжніх друзів, його виховує вулиця, поступово підштовхуючи до злочинного життя. Але важливо те, що Стефко не змальовується як хуліган і потенційний злочинець, читач бачить його внутрішній світ, самотність, співчуває і, можливо, інакше подивиться на подібних людей у своєму житті.

Щасливим Стефко був лише у дитинстві, і провідником у світ була його бабуся, яка померла. Та натомість, нині у житті хлопчика з’явилася інша подібна людина – стара вчителька, чиє тепло, і хочеться палко вірити у це, розтопить самотнє, але добре серце цієї людини. Ображена Юльком поранена сорока, яку Славко і Стефко приносять вчительці, щоб та вилікувала птаха, видужує. І тому, сподіваєшся, що ця людина зможе допомогти і Стефку знайти себе і вилікуватися від самотності і невпевненості, а найголовніше від байдужості. Бо як інакше розцінювати його поведінку, як не проявом байдужості, коли Стефко погоджується допомогти Юльку знайти тих, хто помститься Славку замість юного розумника? Світ, який раніше дарував Стефку найсмачніші яблука і говорив із хлопцем, – несправедливий і жорстокий. Чому ж цей світ має бути справедливим до Славка Беркути? Стефко пробує зупинити Юлька, хоча й невдало, і це вказує, що вогник людяності ще жевріє у його серці.