Ответ:

У кожної людини є найдорожчі місця в житті. Для мене — це ву­лиця, на якій я виросла. Зараз живу далеко звідти, але завжди пам'я­таю про неї і повертаюся туди.

  Це маленька затишна зелена вулиця носить назву «Соборна». Духмяні грона білих акацій, п'янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів — такою запам'яталася моя вулиця.

  Наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. У маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.

  Запам'ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. Де-не-де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах.

  Нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. Початок її веде від Дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам'ятни­ком — гордим вітрильником. У кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею Слави.

 Яка краса на Соборній восени! Дерева стоять у багряному, жовто­му листі, яке потихеньку спадає додолу. Йдеш по ньому, наче по пре­красному м'якому килимі. З Дніпра доноситься свіже повітря. Від­чуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. Такий мій рідний куточок у Херсоні — вулиця Соборна

замість Херсона поміняєш на своє місто