Ответ:

На новий рік прибавилось дня на заячий скік.

Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур!

Мороз не велик, та стоять не велить.

Буває март за всіх варт.

Як прийде марець, то замерзне старець.

Вночі тріщить, а вдень плющить.

Як буде полоз вогкий, то буде й кінь мокрий.

Блискавка блисне — й камінь трісне.

До першого грому земля не розмерзається.

Грім гримить — хліб буде родить.

Хто в марті сіяти не зачинає, той про своє добро забуває.

Кинь ячмінь в болото — вбере тебе в золото.

Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба урожай.

Сухий марець, мокрий май — буде жито, як той гай.

Березень сухий, а мокрий май — буде каша й коровай.

Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.

Як прийшов май — у землю дбай, прийшов іюнь — хоч сій, хоч плюнь!

Майська роса коням краще вівса.

Що може вродить камінна гора, коли в їй води нема!

Ярь — наш отець і мати, хто не посіє, не буде збирати.

Овес каже: сій мене в грязь — буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото — буду золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору.

Сій овес в кожусі, жито в брилі.

Тоді просо засівається, як сухий дуб розвивається.

Посій в пору, будеш мати зерна гору.

Хто рано посіє, рано й пожне.

Ранній пар родить пшеничку, а пізній метличку.

Сій хліб у годину — будеш їсти кожну днину.

Посієш вчасно, то і вродить рясно.

Не вважай на урожай, а гречку сій.

Весна днем красна, а на хліб тісна.

Ластівка день починає, а соловей його кінчає.

Де багато пташок, там нема комашок.

Як багацько птиць — не буде гусениць.

Як сіно косять, то дощів не просять, — самі йдуть.

діждемо літа та нажнемо жита — по ставимо в копки та вдаримо гопки.

Раді люди літу, а бджоли цвіту.

Раз літо родить.

Двічі літа не буває.

Влітку один тиждень рік годує.

Літо на зиму робить.

Літо збирає, а зима з'їдає.

Літом ногою копнеш, а зимою рукою візьмеш.

Коси, коса, поки роса, а як роса додолу, то ми додому.

Швидше жніть до обніжка, то буде пирогів діжка.

Як зелене жати, то нічого не мати.

Садок літом — як кожух зимою.

Буде той голодний, хто жнивами холодочку шукає.

Чекайте, ціпи, прийде на вас осінь!

Зима спита, де літом був.

Коли цвіте біб, тоді тяжко на хліб, а як мак, то не так.

Сім год мак не родив і голоду не було.

Як уродить метлиця, буде хліб сниться.

Коли ся риба ловить, тоді хліб не родить.

Улітку дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.

Трапляється і такий год, що на день по сім погод.

І за доброї години ожидай лихої днини.

У петрівку день — рік.

Восени ложка води, а цебер грязі.

Не вважай на врожай, а жито сій,- то хліб буде.

Прийшов спас — держи рукавиці про запас.

Прийде врем'ячко — достигає яблучко й само відпаде.

Восени і курчата курми будуть.

Восени і горобець багатий.

Осіння муха боляче кусає.

Пищить снігур — скоро зима буде.

Синиця пищить — зиму віщить.

Сніг, завірюха, бо вже зима коло вуха.

Сумний грудень і в свято, і в будень.

Зимою сонце світить, та не гріє.

Зимове сонце — як вдовине серце.

Зимне тепло — як мачушине добро.

Зимою сонце крізь плач сміється.

Як зазиміє, то й жаба оніміє.

Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.

Зима біла, та не їсть снігу, а все сіно.

Зима літо з'їдає, хоч перед ним і тікає.

Зимою деньок, як комарів носок.

Зимова днина така: сюди тень, туди тень, — та й минув день.

Якби не зима, то б літо було довше.

Зимою бійся вовка, а літом мухи.

Зима без снігу — літо без хліба.

Багато снігу — багато хліба.

Сім погод на дворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете.

В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, мете, гуде і зверху йде.

Як не труси остання крапля в труси.

Доки грім не гряне, мужик не перехреститься.

Объяснение: