Ответ:

Одним із засновників жанру сатиричної мініатюри на теренах української літератури був Володимир Самійленко. Тут він досягнув значної сили викриття потворних явищ сучасної йому буржуазної дійсності, виступаючи захисником інтересів експлуатованих і гноблених. Адже письменник розпочав свою творчість у 80-х роках XIX століття, а це були роки страшної політичної реакції, коли в царській Росії переслідувалася і придушувалась кожна революційна думка, кожний вияв прогресивних ідей. Перша збірка «З поезії В. Самійленка» вийшла 1891 року. Друга збірка — «Україна» була видана І. Франком у Львові 1906 року. В своїх поезіях В. Самійленко не міг не оминути сатиричного сарказму проти всього деструктивного в українському суспільстві. Як оригінальний і самобутній художник, Сивенький відобразив у творах окремі суттєві сторони сучасної йому доби, виявив щире співчуття до гноблених і кривджених експлуататорським ладом, показав назрівання революційного незадоволення широких мас існуючими порядками царської Росії, викривав гнобительську політику царизму, паразитизм панства та буржуазії.Одним з перших сатиричних творів є вірш В. Самійленка «Ельдорадо» (1886), в якому постає узагальнено-панорамна картина дійсності. В гострих сатиричних рядках цього вірша поет відтворює задушливу атмосферу гніту, сваволі та безправ’я в царській Росії. Безпечне і щасливе життя існує тут лише для держиморд, про волю народ може розмовляти лише в острозі, за правду дякують батогами, карають тільки бідних.В «Ельдорадо» застосовано форму сатиричного куплета, яку В. Cамійленко, спираючись на досвід П. Ж. Беранте та О. К. Толстого, розвинув в українській поезії. Закінченість куплетної строфи дала йому змогу майстерно сполучити в єдину типізовану картину окремі яскраві штрихи, кожен з яких є завершеним образом в чіткій авторській оцінці. Твір побудовано на загалом відомому до того часу контрасті висловлювань. Сатиричний ефект досягається раптовим переходом від наростаючого пафосу вдаваного вихваляння «щасливого» життя в Ельдорадо до різкого зниження тону в заключному рядку куплета, де виразно звучить гнівний авторський голос.

Віртуозна майстерність поета-сатирика, влучність його сміху виявляються в несподіваній і точній деталі, винесеній у цей кінцевий рядок, дошкульність сміху посилюється за рахунок повторюваності «ударних» слів у цьому рядку:

Там усяк говорить правду

Непідкупними устами,

Там за правду щира дяка —

Батогами, батогами.

Объяснение: