Відповідь:

Пояснення:

Внутрішній світ людини, її відношення до подій, навколишнього середовища та інших людей називається характером. Не існує тільки поганих рис характеру, наприклад жадібність можна назвати економністю, а гордість пихатістю. Тому важливі не самі риси людини, а де вона їх показує.

Якщо дитина замкнена у собі і емоційна та чутлива то в майбутньому скоріше за все стане письменником, тому не треба її лаяти за це і намагатись насильно змінити. Навіть лінь можна повернути в корисне русло, адже як каже приказка: “Лінь це рушій прогресу.”

Людина

з дитинства шукає собі друзів зі схожим характером, тому що розуміє що проводячи час з неприємними для неї людьми приречена на марне й нудне існування. Так і з’являються люди із так званим складним характером. Коли не зрозуміло чому, але людина веде себе дивно або вороже до інших, без видимої на те причини.

В такому разі я вважаю слід розуміти причину, і намагатись допомогти їй, або просто триматись осторонь.

Підчас дорослішання дитини її характер змінюється, цей процес називається формуванням. Ми всі з’ясовуємо перш за все для себе що таке добро, а що зло, на кого ми хочемо бути схожими, а також

вперше пізнаємо такі відчуття як любов, дружба, та заздрощі. Правильно кажуть що життя кращий але суворий вчитель.

Але жоден характер не сформує волю людини, тим паче що саме від неї і залежить успіх в житті. Навіть інтроверту письменнику потрібна сила волі щоб не зважаючи всі труднощі і відмови у видавництві, домогтися друку свого твору. Колись і Джоан Роулінг перш ніж стати всесвітньо відомою отримала дюжину відмов у різних видавництвах.

Нарешті темперамент теж сильно впливає на характер, і на відміну від другого він вважається вродженим. Тому коли ми підчас дорослішання шукаємо себе у світі слід намагатися подивитись на себе з боку і виховати ті риси характеру які будуть в гармонії з темпераментом допомагати нам у житті.