Ответ:

1. Судаки жили в селі Спасівка

2. Члени сім"ї Судаків - дід Андрій, його син Степан, дружина сина Палажка, старший син Степана - Петро (на той час вже козакував), середній син Степана - Павлусь, дочка Степана - Гануся.

3. Коли хлопці прощалися, Павлусь хотів віддати братові Петрові бублик з медом, який ще вчора їхня мати пекла. Брати полілили цей бублик порівно між собою.

4. У творі не вказано, що Петро не хотів іти в похід. У творі вказано, що Петро був відважний козак і не жалів себе, але перед походом йому стало ніяково від думки про те, що його можуть вбити і Павлусь залишиться круглим сиротою.

5.  Їм на допомогу прийшли козаки із сотні Андрія Недолі.

6. Козак Остап Тріска був смертельно поранений і помер на руках у своїх братів-козаків після битви .

7. Козаки (Семен Непорадний) взяв у полон сина Девлет-гірея - Мустафу.

8. Козакам вдалося відбити бранців у татар. Серед них був батько Петра і Павлуся - Степан.

9. Павлусь орієнтувався по зорях. Його цьому навчив дід Андрій.

10. Перед ночівлею в степу у балці "Павлусь з‘їв жменю смаженої в салі каші, напився з джерела води". Наступного дня перед ночівлею у печері біля річки - Павлусь зловив і запік на вогні рибу. "Павлусь не тямив, чи йому щось так смакувало, як оця риба".

11.  У полон Павлуся взяв харциз, розбишака Карим.

12. Козаки здогадалися, що харциз бреше, тому що Семен Непорадний впізнав сідло і татарського коня, на якому Павлусь втік з Спасівки, а пізніше подався до Криму. А про те, що харциз свій і зрадник козакам сказав татарин. Цитата:  - Я його знаю, — каже татарин до сотника. — Він потурнак, татарам служить, людей продає. Його звуть Карим.

13. Харциз Карим був зрадником і розбійником. Недоля про нього каже цитата "Він відрікся Христа, пристав до нашого найтяжчого ворога, зраджував братів своїх, продавав християнські діти поганцям".

14.  Козаки влаштували над Каримом суд і закарали до страти. Татарин  Гусейн відрізав йому голову.

15. Павлуся купив татарин-крамар Сулейман на гостинця для свого сина Мустафи.

16. Павлусь не змирився з неволею у домі Сулеймана і при найближчій нагоді утік.

17. За те, що відмовився прийняти віру татарську, "збусурманитись" і був занадто зухвалим, Мустафа наказав вибити Павлуся і відіслати на службу  до конюхів. За те, що Павлусь втік, укравши кращого коня, Мустафа наказав, тому, хто спіймає, щоб Павлуся покарав так: "сто нагаїв дротяних на спину, а коли від цього не здохне, так продати його першому стрічному татаринові". Але так як Павлусь вернувся сам, то сто нагаїв  замінили на "двадцять дротянок і продати".

18. Павлусь розказав Девлет-гірею, що про долю його єдиного сина  знає сестра Павлуся -Ганна, але її татари забрали в полон.

19. Павлусеві вдалося знайти Ганну фактично силами самих же татар, а за те, що Мустафу - сина Девлет-гірея -  викупили живим і здоровим з полону, той обіцяв свободу  Павлусеві і його сестрі.

20. Павлусь попросив цитата — Ні, майна я не хочу, а лиш ось що прошу: у Сулеймана-єфендія живе невільник Остап Швидкий, украї-нець, земляк мій... Викупи його і подаруй мені.

Объяснение: Почему? Потому что!