Ответ:

Объяснение:

Виділяють три специфічні особливості римської літератури.

Першою відмінною рисою римської літератури в порівнянні з грецькою є те, що це література набагато більш пізня і тому набагато більш зріла. Перші пам'ятки римської літератури датуються III ст. до н. е.., в той час як перші письмові пам'ятки грецької літератури засвідчені у VIII ст. до н. е..

Отже, римська література виступає на світовій арені принаймні на 400-500 років пізніше грецької. Рим міг скористатися вже готовими результатами вікового розвитку грецької літератури, засвоїти їх досить швидко і грунтовно і створювати на цій основі вже свою власну, набагато більш зрілу й розвинену літературу. З самого початку розвитку римської літератури відчувається сильний грецький вплив.

Другою особливістю римської літератури є те, що вона виникає і розцвітає в той період історії античності, який для Греції вже є часом занепаду. Це був період еллінізму, тому й говорять про загальний елліністично-римськомий період літератури та історії.

Еллінізм характеризується великим рабовласництвом, це створювало в області ідеології, з одного боку, з рисами універсалізму, а з іншого - з рисами крайнього індивідуалізму, з дуже великою диференціацією духовних здібностей людини. Отже, римська література є переважно література елліністична.

Третя особливість є більш пізнього походження і елліністичної природи. Римська література відтворювала еллінізм надзвичайно інтенсивно, у великих і широких масштабах і в набагато більш драматичних, гарячих і гострих формах. Так, наприклад, комедії Плавта і Теренція, хоча формально і є наслідуванням новоантичної комедії, наприклад Менандру, але їх натуралізм і твереза ​​оцінка життя, їх використання навколишнього побуту і драматизм їх змісту є особливістю саме римської літератури.

Так само, наприклад, «Енеїду» Вергілія, яка формально є наслідуванням Гомера чи Аполлонія Родоського, по суті не можна порівняти з ними за рівнем драматизму і трагізму, гостроти і нервозності, напруженим універсалізмом і пристрасним індивідуалізмом. Ніде в античній літературі не було такого тверезого аналізу дійсності, як у римському натуралізмі або в римських сатириків, хоча і натуралізм і сатира властиві грецькій літературі. Але обидві ці особливості римської літератури - натуралізм і сатиричне зображення життя - настільки тут великі, що натуралістична сатира цілком може вважатися специфічно римським літературним жанром.

Нарешті, хоча талановитих і глибоких істориків у Греції було достатньо, тільки в Римі могли з'явитися такі історики, як Тацит, з таким гострим і проникливим аналізом історичного життя, з такою нещадною критикою імператорської епохи і з таким вільно-демократичним настроєм. Колосальні розміри Римської республіки і імперії, небувалий розмах і драматизм соціально-політичного життя Риму, незліченні війни, найтонша організація військової справи, продумана дипломатія і юриспруденція, тобто все те, чого вимагали величезні розміри Римської республіки і імперії в порівнянні з мініатюрною і роз'єднаною класичної Грецією, - все це наклало незгладимий відбиток на римську літературу і все це стало її національною специфікою.

Ответ:

1 Характерні особливості римської літератури

1.1 Культура Стародавнього Риму входить у нашу свідомість ще в шкільні роки легендою про Ромула, Рема та їх матір - капітолійську вовчицю, що їх вигодувала. Рим асоціюється у нас із гладіаторськими боями, із опущеними долу великими пальцями римських красунь, які вимагають цим жестом смерті для переможених гладіаторів. Це римські імператори, які відомі в історії чи то своїми висловами, чи своїми ділами. І завжди, коли кажемо: “Гроші не пахнуть”, ми згадуємо автора цих слів  цинічного Веспасіана, а можливо, поруч з ним і його благородного сина, імператора Тіта, який, не зробивши жодної доброї справи протягом дня, казав: “Друзі, я загубив день”. Або згадуємо Юлія Цезаря, що сказав на березі Рубікону: “Жереб кинуто”, - і почав громадянську війну, а потім, умираючи від руки змовників, промовив крилате: “І ти, Брут?” - фразу, що стала в історії людства символом зради. Культура Стародавнього Риму - це відомі пам’ятки архітектури, скульптурного портрету, літератури, яка була репрезентована Вергілієм, Петронієм, Овідієм, Апулеєм та багатьма славетними іменами.

2 Римські письменники

не точно