Грецька міфологія увійшла в релігійну самосвідомість та побут римлян, створивши передумови для наступної еллінізації всього римського культурного життя.першим художнім твором на латинській мові став переклад Гомерової «Одіссеї», здійснений у 240 р. до н. е. Подальший розвиток римської літератури був відзначений наслідуваннями і прямими запозиченнями з давньогрецької літератури. Найважливішим досягненням цього періоду вважають засвоєння розвиненої системи жанрів, які грецька література виробляла понад п’‎ятисот років.На відміну від греків, римляни в ранній період існування своєї держави, коли Рим був ще невеликим полісом, не створили оригінальних культурних пам’‎яток. Головною причиною цього були постійні війни, які вів Рим, розширюючи свій вплив на Апеннінському півострові.

Перша хвиля грецького впливу на римську культуру припала на VI — IV століття до н. е., що привело до поєднання грецьких та римських релігійних вірувань — римські боги стали людиноподібними і знайшли своїх відповідників у грецькому пантеоні.Завоювавши грецькі поселення на півдні Італії (272 р. до н. е.), а згодом і саму Грецію (146 р. до н. е.), римляни остаточно потрапили під вплив значно розвиненішої грецької культури. Із завойованих грецьких земель у Рим потяглися ремісники, скульптори, архітектори, вчителі, письменники та філософи. Саме їм судилося здійснити культурну революцію у Римі.Епоха швидких та радикальних історичних змін настала для Риму в III — II століття до н. е., коли він із невеликого полісу перетворився на могутню державу.