Ответ:У 1789 році в лондонській Шекспірівської Галереї на Пелл Мелл відкривається виставка картин і гравюр, організована відомим видавцем Джоном Бойделл (1719-1804). Ідея цього підприємства полягала в тому, щоб "сприяти вдосконаленню мистецтва, створити англійську школу історичного живопису ", як говорилося в передмові до першого тому каталогу Галереї. Як правило, Бойдел сам замовляв художникам зображення тієї чи іншої сцени з шекспірівських творів. Список включав 72 сюжету, перевага була у сюжетів, узятих з найбільш популярних п'єс. З картин виготовлялися гравюри , їх вартість залежала від розміру: великого чи малого, які користувалися величезною популярністю, їх купували багато бібліотек світу. Також ставилося завдання перевидання всіх п'єс Шекспіра відповідно до їх оригіналами, тому що до цього вони мали ходіння у вигляді вільних перекладів, часто змінюють трагічні фінали на щасливі. Експозиція, що складається з картин і гравюр, розміщувалася в спеціально побудованому будинку зі скляною стелею, на двох поверхах. протягом трьох років число представлених робіт зросла з 34 до 170. Серед них були представлені полотна відомих художників Джошуа Рейнолдса, Джона Опі (1791), Бенджаміна Уеста (1778 - см. праворуч), Генріха Фюсли: "Ромео заколює Паріса "і" Ромео у гробниці Джульєтти "- обидві 1809 року. Фюсли був великим шанувальником і знавцем шекспірівського творчості і все життя присвятив його вивчення і тлумачення. Образи героїв Шекспіра в інтерпретації Фюсли були досить своєрідні, дуже експресивні, і викликали різні оцінки. Він віддавав перевагу епізодом емоційного або фантастичного змісту. У більш спокійній манері виконано інше зображення сцени в склепі, зроблене в 1789 році Джеймсом Норткота.

Объяснение: