Ответ:

Був вересень. Марійка з Костиком говорили, що цей місяць знаковий для них: у вересні почали зустрічатися, у вересні Марійка полюбила Костика. Їхні весняні душі були непідвладними ні трохи сумовитій осені, ані депресивній нульградусній зимі. Дівчина пропонує знову кудись поїхати, наприклад, в Антарктиду. Марійці не важливо, де жити, головне – з Костиком.

Задзвенів дзвінок, сповіщаючи початок чи то першого, чи то шостого уроку.

Кохання – це пір'їнка невідомого. Подув – і нема. Кохання – це обмін серцями. Бо коли хтось не віддає свого, від нього слід якнайхутчіш тікати. Кохання – це волосина, загублена нею і збережена ним.

…Жив собі хлопчик і жила собі дівчинка. Хлопчик любив похмурі та суворі краєвиди своєї землі. Вона була менше прив'язана до своєї землі, але, побачивши, що хлопчик справді любить ті місця, які не любив ніхто, вона полюбила хлопчика. Хлопчик став юнаком, а дівчинка – юнкою. Юнак вирушив у мандри світом. Дівчина залишилася заради нього вдома. У неї було багато залицяльників, але вона всім відмовляла. Юнак, здобувши освіту і спізнавши багато пригод, поволі забував про свою дівчину. Одного разу він приїхав глянути на понурі краєвиди рідної землі. Вони здалися йому непривабливими й сірими. Також він сказав своїй дівчині, яка вірно чекала, що він не знає, чи вони зараз є такою гарною парою, як колись. Дівчина плакала. Але він покинув її і поїхав геть. Проминуло ще кілька літ. Юнакові перестало таланити в житті. Від нього поволі відверталися віроломні друзі. Він невдало одружився. І настала така мить, коли він раптом збагнув, що те, чого він прагнув, було завжди біля нього.