Ответ:

1. УКРАЇНСЬКИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ДІЙСНИЙ БРИТАНСЬКИЙ КРАЛ.

Король Лір був не натхненний правителем епохи Шекспіра, а легендою про стародавнього короля Лейра з Британії, який, як кажуть, жив приблизно у 8 столітті до нашої ери, згідно з Historia Regum Britanniae 12 століття. Написаний Джеффрі з Монмута, цей том був описаний як "блискуче задуманий міф, пісню та відвертий винахід, що маскується як пряма історія".

До того, як п’єса Барда потрапила на сцену, багато творів уже дослідили сумну казку Лейра, включаючи анонімну п’єсу 16 століття під назвою «Істинна хроніка історії короля Лейра» та трьох його дочок. Інші включали «Дзеркало для магістратів» - збірку англійських віршів періоду Тюдора - і твір Рафаеля Голіншеда 1587 р. «Хроніки Англії, Шотландії та Ірландії», що включає легенду. Він теж підхопив казку з псевдоісторії Джемфрі з Монмута.

Тим часом, у 1590 р. З’явились два різні твори, які впливатимуть на п’єсу: поема Едмунда Спенсера «Феї Квійн» та прозаїчний твір сестра Філіпа Сідні «Аркадія», в якому загиблий король засліплений його позашлюбним сином.

Шекспір додав оригінальні задуми до свого переказу легенди про короля Лейра, включаючи як його божевілля, так і роль Дурня. Основна відмінність кінцевого продукту Шекспіра від творів, які його надихнули, полягала в тому, що всі інші мають щасливі закінчення.