Ребекка. Це дочка багатого єврея Iсака. На протязі багатьох століть ї народ зазнавав постійних принижень та гонінь. I хоча Ребекка виросла у багатстві та ні в чому не знала відмови, вона добре розуміла, що для того, щоб вижити у тогочасному жорстокому світі, їй знадобляться знання і велика сила волі. Ребекка допомагала всім, хто потребував Й допомоги. Вона навчилася навіть лікувати. А в критичних ситуаціях дівчина холоднокровно шукала виходу, і не було, вона була готова загинути, але не втратити честь і гідність. Ребекка незвичайно цільна і сильна натура. Не знайшовши відгуку на свої почуття, дівчина віддає себе доброчинним справам — допомагає страдникам, лікує людей та вирішує інші проблеми тих, хто до неї звертається. Можна бути впевненим, що до останнього дня свого життя Ребекка буде підтримувати гідність і честь свого народу та оберігатиме віру предків. що його Жіночі образи леді Ровени і Ребекки грають значну роль у загальній композиції роману В. Скотта «Айвенго», адже саме вони допомагають більш повно відобразити історичну епоху, в яку відбувалися події роману, та розкрити характери головних героїв. Тхні доброта, розум і краса були найкращою прикрасою тогочасного жорстокого світу.