Марриарти-преступник номер 1

Шерлок Холмс - герой повістей А. Конан доїла « Етюд у багряних тонах » (1887) , «Знак чотирьох» (1890) , « Собака Баскервілів » (1902 ) і збірок оповідань «Пригоди Шерлока Холмса » (1891) , «Спогади про Шерлока Холмса » (1892-1893) та інших . Образ незвичайно спостережливої ​​людини , здатного розгадати якусь головоломну ситуацію , пояснити щось , що здавалося незбагненним , з'явився в літературі до Конан доїла . Едгар По створив Дюпена і Леграна , попередників Ш. Х. У. Коллінз написав детективний роман «Місячний камінь» , де професійний сищик і проникливий сільський лікар розгадують неймовірно заплутану історію викрадення індійського алмазу . А. К. Доїв продовжив розробку жанру і зробив це настільки успішно , що багато читачів повірили в реальність Ш. Х. , почали писати листи на Бейкер- стріт , де , як відомо , жив цей геніальний сищик , ділячи квартиру зі своїм другом і літописцем доктором Ватсоном . Подібну пару першим описав Е. По - поруч з непересічною особистістю перебувала людина вельми звичайних достоїнств , недурний , але й не здатний осягнути хід міркувань свого друга і тому потребує поясненнях , які також необхідні і читачам . Доктор Ватсон - зацікавлений спостерігач , а часто і учасник пригод Ш. Х. , із захопленням стежить за його роботою і описує її в своїх оповіданнях . Завдяки його записам нам стали відомі методи , звички та особливості Ш. Х. Воістину це був абсолютно унікальна людина , його розум не знав рівних , і він вибрав незвичайну сферу застосування своїх обдарувань - криміналістику , віддавши власний інтелект розслідуванням незрозумілих вбивств , страшних загадок або таємничих зникнень . Як суперник Ш. Х. ( правда , досить смішного і напрочуд нетямущого ) виступає професійний сищик Скотланд -Ярду Лейстрейд , часто приписує собі успіхи знаменитого детектива - любителя. За традицією , що бере початок в англійському Дендізм , любитель , який робить що-небудь з одного тільки інтересу і власного задоволення , вище професіонала , який працює заради шматка хліба. Саме тому Конан доїв за допомогою доктора Ватсона всіляко підкреслює , що його герой - джентльмен , люблячий на дозвіллі розгадати одну- дві кримінальні загадки і що вибирає найбільш цікаві для себе. Ш. Х. може відмовитися від справи герцога , який обіцяє нечуваний гонорар , і зайнятися історією простий гувернантки , яка не має ні гроша. Король Богемії пропонував йому дорогоцінний перстень , але Ш. Х. попросив натомість лише фотографію жінки , яка змогла розкусити його задум і викликала тим самим його захоплення. Особливу чарівність цього образу пов'язано з тим , що в ньому дивовижно поєднуються неймовірна спостережливість , гострий розум з простими людськими симпатіями і слабкостями . Ш. Х. - прекрасний скрипаль , він любить музику , тютюн і часом здатний цілими днями лежати на дивані , розпалюючи люльку і віддаючись роздумів . Але періоди апатії змінюються приливами шаленою енергії , і ось він знову готовий мчати на інший кінець Лондона , щоб влаштовувати засідку або вивчати місце події. Блискуча розгадка і піймання злочинця - звичайний фінал таких історій. Проникливість Ш. Х. здається надприродною , але його пояснення завжди прості , і недогадливий доктор Ватсон з досадою констатує , що і він міг би сам здогадатися , якби звернув увагу на ту чи іншу деталь . «Ви дивіться , але ви не спостерігаєте , а це велика різниця» , - пояснює Ш. Х. секрет свого мистецтва. Нащадками Ш. Х. в детективному жанрі стали Еркюль Пуаро , комісар Мегре і багато інших персонажів