'ван Сила серед комплексу інших вправ виконував і жим зі штангою. Майже щодня він збільшував вагу. Але цього разу попросив Брякуса не гратися з ним у дитячі забавки, а
дати серйозну вагу.
- Ого! - з усмішкою промовив той. • Кошеняткові вже здається, що воно стало
тигром.
- Хлопці, - гукнув він до Корнелія та Станіслава, які тренувалися поруч з Іваном, ану поставте цьому гірському ведмедеві 120 кіл.
Сила підійшов до штанги і без великого напруження підняв її над головою. "Е, що тут піднімати? - подумав ван. - Як два міхи пшениці на вокзалі". (Він і далі розвантажував вагони, вирішивши призбирати грошенят. Але, ясна річ, тримав це у великій таємниці).
- Ану, хлопці, додайте йому ще десять кіл, махнув пальцем Брякус. Він про щось
зосереджено думав.
Результат був таким же. Так повторювалося
кілька разів, поки вага не збільшилася до 160.
Тут уже навіть Брякус став непокоітися.
На цей раз штанга далася Іванові нелегко. Він помітно втомився, а тому трохи заточився, однак зумів випростатися і втримати вагу над головою.
Від здивування хлопці повідкривали роти.

Доктор Брякус зблід, далі скоромовкою
пролепетав: "Одну секундочку. Одну
секундочку..." Присів над штангою, протер окуляри, ще раз подивився на вагу і раптом побіг у будинок. Через хвильку зʼявився з шампанським і фужерами.
- Молодий чоловіче, дорогий ви мій! - з порогу схвильовано звернувся Брякус до Івана. - Це неймовірно, але факт! Запамʼятайте цей день:
сьогодні ви встановили новий рекорд Республіки! Ура!