Объяснение:

Коли я вперше прочитав вірш Андрія Малишка "Чому, сказати, 4 сам не знаю", мене охопила хвиля роздумів і питань, що прокотилися у моїй свідомості. Цей невеликий вірш викликав у мені багато емоцій та загадок, які переплітаються зі сутністю людського існування.

Перш ніж зануритися у глибини вірша, давайте зупинимось на заголовку "Чому, сказати, 4 сам не знаю". Вже самий заголовок покликаний пробудити в нас відчуття незнання і таємниці. Він зачаровує та викликає бажання розкрити справжню суть, яка схована всередині.

Автор намагається знайти відповідь на свої запитання, але, здається, сам не знає точної відповіді. Це вічне питання, яке турбує кожного з нас - "чому?". Незважаючи на наші пошуки і роздуми, іноді нам невідомо, чому деякі речі трапляються, і чому така є реальність навколо нас. Цей вірш дозволяє нам поглибитися у власні думки і роздуми, провокуючи нас знайти свої відповіді.

"А було все козаком, і гетьманом, і байстрюком", ці рядки викликають в мені відчуття туги за минулим і думку про те, що колись ми були героями власного життя. Ми мріяли відіграти різні ролі, прагнули до великих звершень, але часом життя виявляється не таким, як ми бажали. Чому деякі з нас втрачають свої амбіції і стають байстрюками? Це питання залишається невідповідним, і кожен з нас повинен шукати свій унікальний шлях у цьому складному світі.